Вінницький девелопер із російським слідом: хто такий Руслан Мельник

Руслан Мельник — це ім’я, яке донедавна майже не звучало в загальноукраїнському контексті. Проте у Вінниці його добре знають. Його шлях починався ще в Тернополі, де, за даними інсайдерів та джерел у поліції, він був причетний до обігу психотропних речовин і прекурсорів. Саме тоді Мельник неодноразово потрапляв у конфлікти, що завершувалися тяжкими тілесними ушкодженнями із застосуванням холодної зброї. У 2010 році він фігурував у справі про ножовий напад, але завдяки покровителям уникнув відповідальності.

Згодом він переїхав до Вінниці. Як людина, яка починала з торгівлі психотропними речовинами та розбоїв, Мельник поступово «доріс» до великого бізнесу? Питання залишається тим самим: хто й чому дозволив йому перетворитися з кримінального персонажа на одного з ключових забудовників міста?

Ще кілька років тому він намагався увійти у велику політику, балотувавшись від Радикальної партії Олега Ляшка, але виборці йому не повірили. Поразка в політиці стала лише точкою зміни тактики. Мельник обрав тихіші, але значно прибутковіші кулуари, де замість бюлетенів у хід пішли кешові схеми, непрозорі кооперативи й домовленості в тіні.

Бізнес-імперія на землі, здобутій шахрайським шляхом

На папері Мельник виглядає доволі скромно. У реєстрах він проходить як приватний підприємець із видом діяльності «оренда нерухомості». Однак, якщо відкрити бази даних і скласти докупи всі його активи, вимальовується зовсім інша картина.

У його власності — десятки квартир у Вінниці, Києві та Тернополі, приватний будинок майже на триста квадратних метрів, гаражі, нежитлові приміщення та земельні ділянки у стратегічно привабливих районах. За свідченнями співрозмовників, знайомих із перебігом подій, значна частина цієї нерухомості потрапила до нього шахрайським шляхом: через «віджимання» та створення штучних проблем законним власникам.

Російський слід: Reikartz і Юрій Васін

Не менш показовим є корпоративний шлейф. Мельник є співвласником компанії «Рейкартц Груп Лімітед», яка пов’язана з відомою мережею готелів Reikartz. І ось що найцікавіше: кінцевим бенефіціаром виступає Юрій Васін, громадянин Російської Федерації.

У мирний час це можна було б подати як «звичайні міжнародні зв’язки». Але в 2025 році, коли Україна воює проти РФ, будь-які бізнес-відносини з росіянами виглядають токсичними. Це питання не лише моралі, а й потенційної загрози національній безпеці.

"Мегаліон" і "Перлина": шахрайські схеми в будівництві

Якщо історія з ТРЦ — це відвертий удар по місту, то житлові комплекси «Мегаліон» і «Перлина на Поділлі» — удар по самих вінничанах.

ЖК «Мегаліон» зводиться в зоні обмеження колектора, де будівництво взагалі заборонене. Жодних офіційних документів на будівництво немає, проте вже зводиться друга секція. Продажі квартир відбуваються через агентства нерухомості виключно «за кеш». Для інвесторів це означає одне: юридично вони купують «повітря». Завтра забудовник може зникнути або перепродати ті ж квадратні метри іншим.

ЖК «Перлина на Поділлі» працює за іншою схемою. Тут ключову роль відіграє житлово-будівельний кооператив. Формально люди стають членами ЖБК, але не власниками житла. Податки не сплачуються, гарантій немає.

Запитання до влади

Ситуація з будівництвом замість дитячого садочка в 10-му мікрорайоні викликає особливі запитання. За інформацією від джерел у міській раді, проєкт, який мав бути соціально важливим для громади, перетворюється на черговий житловий комплекс у тандемі з Русланом Мельником.

Питання тепер постає не лише до міських чиновників, а й до правоохоронних органів. Зокрема, до Бюро економічної безпеки та прокуратури: чому мільйони гривень, які мали б надходити до бюджету від діяльності таких забудовників, фактично оминають державну казну? І хто нестиме відповідальність за системну підміну суспільних інтересів приватними схемами?

Майнова імперія: квартири, будинок, земля

За кілька років Мельник накопичив настільки значний обсяг нерухомості, що його вже можна порівнювати з активами середньої девелоперської компанії. У його розпорядженні — кілька квартир на вулиці Маяковського у Вінниці, серед яких і просторі апартаменти площею понад 160 м². Там же розташований приватний будинок на 298 м² із цоколем, мансардою та земельною ділянкою у майже півтори тисячі квадратних метрів. Довкола будинку зосереджено ще понад десять земельних ділянок різного розміру, придбаних у 2020–2021 роках.

У центрі Вінниці він володіє нежитловими приміщеннями площею близько 160 м², а також квартирами, оформленими через кооперативи. Є об’єкти й у столиці — на вулиці Салютній у Києві він отримав квартиру на понад 46 м², причому угода була замаскована під «дарування». У Тернополі ще з 2005 року за ним числиться квартира у понад 70 м², що виглядає як перша інвестиція у нерухомість. Навіть гаражі у Вінниці входять у його активи — два бокси по 20 м² кожен.

Сумарно це десятки об’єктів, які для «звичайного ФОПа» абсолютно непояснювані. Це радше портфель великої девелоперської групи, ніж приватної особи.

VIP-відпочинок у Криму

З’явилися документи, які свідчать про VIP-відпочинок очільника департаменту архітектури та містобудування Вінницької міськради Якова Маховського разом із Русланом Мельником в окупованому Криму.

На фото — витяг, без якого неможливі великі фінансові операції у податковій системі РФ. Відповідно, така ж процедура діє і на півострові. Це документ, схожий на митну декларацію, яку заповнюють при ввезенні коштовних речей через кордон. У цьому випадку — це реєстраційні посвідчення на оренду VIP-житла на території Криму, оформлені на імена Маховського Якова та Мельника Руслана.

Оскільки орендна плата була гранично високою, вона вимагала додаткового оформлення. У витягах зафіксовано унікальні номери транзакцій, що окремо обліковуються податковою службою окупантів. За даними осіб, обізнаних із тодішньою ситуацією, такий «відпочинок» обійшовся кожному приблизно в 500 тисяч гривень — і це тоді, коли долар коштував лише 28 гривень.

Можна собі уявити масштаби фінансових апетитів у департаменті архітектури, які згодом присмокталися до грошей громади й продовжують годуватися схемами, обкрадаючи містян, відверто плюючи на мораль та честь.

Чутки, іронія та п’янки

У місті шириться версія, що інформаційний канал із постійною критикою та «рятуванням» Маховського запустив сам Мельник. Задумка нібито в тому, аби публічно послаблювати чиновника, а потім героїчно підтримувати його імідж.

Але це лише чутки. Бо, за словами очевидців, під час п’яних вечірок у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння Мельник сам вихваляється, як «вирішує питання» з місцевою владою, з ким вечеряє і випиває. Його звичка хизуватися «великими зв’язками» стала вже притчею у Вінниці.

Кримінальний шлейф

У серпні 2025 року сталася сутичка за участю Руслана Мельника, яка закінчилася кривавою різаниною. Під час бійки з друзями-«авторитетами» він завдав опоненту понад десяток ножових поранень, серед яких удари, що пробили легені й шлунок.

Це не перший випадок: ще в 2010 році Мельник уже фігурував у подібній історії з холодною зброєю. Тоді, попри тяжкість злочину, справу «порішали» його покровителі, і він уникнув відповідальності.

P.S.

Руслан Мельник — це не просто забудовник. Це приклад того, як у регіонах формується паралельна влада, де рішення ухвалюють не для громади, а для збагачення приватних девелоперів. Він програв на виборах, але виграв у кулуарах. Він не сидить у сесійній залі, але контролює землю і визначає вигляд міста. Він не будує імідж у ЗМІ, але зводить «перлини» й «мегаліони», де на першому місці — кеш і прибуток, а не комфорт людей.

Для вінничан це означає, що історичний центр поступово віддається під комерційні проєкти, бюджет недоотримує податки, а люди, які інвестують у житло, залишаються без гарантій. Для держави — що старі схеми з ЖБК, «даруванням» та землями в центрі міст досі працюють, і саме на них виростають цілі бізнес-імперії.

Головне питання залишається відкритим: чи готова громада миритися з тим, що майбутнє міста вирішують не публічно обрані представники, а тіньові девелопери, які збагачуються на кожному квадратному метрі?

Автор: Максим Панченко