Кандидат на посаду голови Одеської ОДА Андрейчиков таємно заробляв на металоломі для окупантів

Пункт прийняття металолому “Балкер” знаходиться на вул. Електриків, 26. Це – територія Київського річкового порту.

На цій території підсанкційний російський олігарх Костянтин Григоришин і його однокласник Леонід Півоваров продовжують займатися перевалкою, транспортуванням і намивом піску. Йдеться про ПАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот”.

Поруч (на вул. Електриків, 14) розташоване ДП “Укрводшлях”, яке регулярно купує послуги у підприємств, що контролюються Григоришиним і Півоваровим. Тож можемо припустити, що всі підприємства, які знаходяться на території Київського річпорту, так чи інакше взаємодіють або навіть співпрацюють.

Власником і директором ТОВ “Балкер”, яке займається гуртовою торгівлею відходами та брухтом, є Андрейчиков Андрій Олександрович, який заснував це підприємство у 2003 році.

Фірма зареєстрована у місті Кропивницький, хоча Андрейчиков мешкає та зареєстрований в Одесі.

Пункти приймання металобрухту є майже у всіх регіонах України. Згідно з даними на офіційному сайті компанії, на території України працює 11 їхніх пунктів. За 2024 рік фірма принесла майже 1,5 млрд прибутку, а активи компанії оцінювались в 720 млн грн. За два квартали 2025 року фірма Андрейчикова мала понад 825 млн грн доходу. Тож тепер статутний капітал у 18 500 грн виглядає мізерним на фоні теперішніх масштабів фірми з мільярдними доходами.

Вказано, що їхніми партнерами є одна з найбільших металургійних компаній у світі ArcelorMittal, ПрАТ “Дніпроспецсталь”, група “Інтерпайп” Віктора Пінчука та група “Метінвест” Ріната Ахметова. Про яке саме партнерство йдеться – невідомо.

Андрій Андрейчиков народився в столиці Латвії Ризі, а дитинство провів у Рибниці, що в невизнаній “придністровській молдавській республіці” (“ПМР”). Згодом майбутній підприємець переїхав до Одеси та почав будувати бізнес в Україні.

До заснування ТОВ “БАЛКЕР” у 2003 році Андрейчиков багато років працював у галузі відходів та брухту: в 1995-2000 роках був директором одеського ТОВ “ФЕРКО” (займається відновленням відсортованих відходів), у 2001 році керував юридичним відділом ТОВ “НЕЛЬС” (гуртова торгівля відходами та брухтом) і до травня 2003 року очолював ТОВ “ВТОРРЕСУРСИ” (гуртова торгівля відходами та брухтом).

У 90-тих роках український ринок металобрухту контролювали великі ОЗУ або ж, простіше кажучи, бандити та рекетири. У 2000-их торгівлю вторинним металом взяли під свій контроль корумповані правоохоронці та чиновники. І хоча за чверть століття вже не раз змінилися прізвища та обличчя, сама система залишилася: ринок металобрухту і досі перебуває під впливом та контролем перевертнів у погонах і високопосадовців, а корупційні схеми продовжують працювати. І це дає підстави вважати, що Андрій Андрейчиков міг бути тісно пов’язаний з кримінальним світом, без дозволу якого розпочати свій “металевий” бізнес у той період було не просто неможливо, а смертельно небезпечно.

А ще Андрій Андрейчиков очолює громадську спілку “Українська асоціація вторинних металів та ресурсів”, співвласником якої є його ТОВ “Балкер”.

У червні 2019 року Кабінет міністрів схвалив призначення Андрія Андрейчикова на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації. Після цього почалися протести одеситів, які вимагали не призначати Андрейчикова на цю посаду.

Журналісти виявили факти його співпраці з окупантами. З’ясувалося, що протягом тривалого часу Андрій Андрейчиков заробляв на експорті українського металобрухту в невизнану самопроголошену “ПМР,” яка з 1991 року контролюється росіянами та російськими спецслужбами. За період з 2015 по 2018 рік його ТОВ “БАЛКЕР” експортувало на Молдавський металургійний завод у Рибниці понад 60 тис. тонн металобрухту загальною вартістю майже 380 млн грн.

Крім того, Андрейчиков вів спільний бізнес з сепаратистами. До 2019 року він був співзасновником ТОВ “Мисливець-2007.” Його партнером у цій фірмі був одеський бізнесмен Дмитро Череп, якого у 2015 році засудили за спроби захоплення місцевої влади. Він повинен був розмістити 50 озброєних осіб в Одесі, які мали прибути з “ДНР” і “ЛНР.” У новому “сепаратистському” уряді Одеси Череп мав отримати керівну посаду. Сепаратист визнав свою провину та уклав угоду зі слідством.

Другий колишній партнер Андрейчикова в ТОВ “Мисливець-2007” – Сергій Кушнір, який досі має частку 36,86% у цьому бізнесі. Кушнір керував одеським осередком проросійської партії “Родина,” яка виступала за федералізацію України та визнання російської мови другою офіційною в Україні. Керівник “Родини” Ігор Марков після Революції Гідності втік до РФ.

Передбачувано, що Андрейчиков заперечив будь-які зв’язки з представниками “руського міра.”

“Ми є співзасновниками в мисливському клубі “Мисливець-2007,” моя частка в ньому 9%. Ніякого спільного бізнесу та справ з ними я ніколи не вів,” – заявляв він.

Цікаво, що Андрій Андрейчиков і Дмитро Череп вийшли з ТОВ “Мисливець-2007” у липні 2019 року – одразу після журналістського розслідування. Утім, це не допомогло Андрейчикову очолити Одеську ОДА. До речі, свій провал він так і не прокоментував і просто зник з публічного простору.

Андрейчиков подав лише одну декларацію – у 2019 році, коли був кандидатом на посаду голови Одеської ОДА. Тоді він задекларував три квартири (64,6, 97,9 і 48,9 кв. м) і нежитлове приміщення (69,7 кв. м) в Одесі. Вся нерухомість була оформлена на його дружину Олену Андрейчикову, яка, до слова, є відомою в Одесі письменницею. У власності подружжя було 6 автомобілів. У Андрія Андрейчикова: автомобіль Mercedes-Benz S500L 4matic, 2 вантажівки Daf, вантажівка SCANIA і два вантажних причепи; а у його дружини Олени: Mercedes-Benz CLS500 і катер Regal 1900.

Письменниця Олена Андрейчикова написала п’ять книг, і є власницею авторських прав на ці твори. Крім того, дружина бізнесмена може похвалитися люксовим наручним годинником та ювелірними виробами з діамантами, однак її чоловік не задекларував, скільки коштують ці предмети розкоші.

За 2018 рік Андрейчиков отримав 3 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 54 тис. грн зарплати у ТОВ “БАЛКЕР” і 42 тис. грн доходу від надання майна в оренду. Бізнесмен здавав своє майно в оренду своєму ж ТОВ “БАЛКЕР” і ТОВ “ТЕХНОЛОМ” (код ЄДРПОУ 36503382). Ця фірма була зареєстрована в Одесі, і на той час основним видом її діяльності був демонтаж (розбирання) машин і устатковання, а з 2024 року ТОВ “ТЕХНОЛОМ” займається відновленням відсортованих відходів.

Олена Андрейчикова за 2018 рік отримала 10 тис. грн роялті (це форма винагороди правовласнику за те, що хтось інший використовує його інтелектуальну власність) та майже 3 тис. грн доходу від надання майна в оренду від ТОВ “БАЛКЕР” і ТОВ “ТЕХНОЛОМ”.

Всі свої заощадження подружжя зберігало у валюті. Андрій Андрейчиков мав 1,2 млн грн і 110 тис. доларів, а його дружина – 280 тис. грн і 26 тис. доларів.