Науковці відтворили звук інверсії магнітного поля Землі

Магнітне поле Землі, яке генерується рухом розплавлених металів у ядрі планети, простягається на сотні тисяч кілометрів у космос і слугує захисним щитом від сонячної радіації. Однак це поле не є статичним. Через рух заліза та нікелю в надрах Землі воно постійно змінюється, змушуючи магнітні полюси повільно дрейфувати. Іноді ж трапляються значно драматичніші події – повна інверсія, коли північний та південний магнітні полюси міняються місцями, пише ScienceAlert.

Остання така подія, відома як "екскурс Лашамп" (таку назву дали на честь лавових потоків у Франції, де були знайдені сліди цього явища), відбулася близько 41 тисячі років тому.

Вчені з Технічного університету Данії та Німецького науково-дослідного центру геонаук використали дані супутникової місії Європейського космічного агентства Swarm, щоб відтворити цю подію в аудіоформаті. Для озвучення коливань магнітного поля вони використали природні звуки, як-от тріск дерева та гуркіт каміння, що стикається. Результатом став моторошний аудіоряд, який ілюструє масштаб катаклізму.

Учені склали карту руху ліній магнітного поля Землі під час цієї події та створили стереозвукову версію: відео

Під час екскурсу Лашамп магнітне поле Землі ослабло до 5% від своєї сучасної сили. Сам процес перевертання тривав близько 250 років, а в незвичайному стані з іншою полярністю поле перебувало ще 440 років, при цьому його сила не перевищувала 25% від норми.

Таке значне ослаблення "щита" дозволило набагато більшій кількості космічних променів проникати в атмосферу. Це призвело до подвоєння рівня ізотопів берилію-10, сліди якого збереглися в льодовиках та морських відкладеннях. Посилене космічне випромінювання іонізувало повітря та пошкоджувало озоновий шар.

Науковці припускають, що ці зміни могли мати серйозні наслідки: від глобальних кліматичних змін до вимирання мегафауни в Австралії та змін у способі життя давніх людей, які могли шукати притулку в печерах.

Науковиця Санья Пановська з Німецького науково-дослідного центру геонаук наголошує на важливості вивчення таких екстремальних подій для прогнозування космічної погоди в майбутньому та оцінки їхнього впливу на екосистему Землі.

Хоча сучасні аномалії, як-от ослаблення магнітного поля над Південною Атлантикою, викликають занепокоєння щодо можливої нової інверсії, останні дослідження показують, що ці явища не обов’язково є передвісниками повної зміни полюсів. Водночас Південно-Атлантична аномалія, яку в NASA вивчають уже багато років, уже зараз наражає супутники на підвищений рівень радіації, як раніше також писало видання ScienceAlert. Місія Swarm, запущена у 2013 році, продовжує збирати дані, щоб допомогти вченим краще зрозуміти та прогнозувати поведінку магнітного поля нашої планети.