Криптобіржа Qmall Богдана Прилепи заморозила 500 000 доларів донорських коштів для армії

Криптобіржа Qmall Богдана Прилепи заморозила 500 000 доларів донорських коштів для армії

Пів мільйона доларів зависли на криптобіржі Qmall. Кошти, які мали піти на закупівлю дронів для українських військових, так і не потрапили на фронт. Біржу пов’язують із підприємцем Богданом Прилепою, який нині мешкає в Дубаї та фігурує у кримінальній справі за шахрайство. Замість допомоги армії гроші зникли у цифровому просторі, залишивши більше запитань, ніж відповідей.

Детальніше –  у розслідуванні журналістки Марії Винниченко для СтопКору.

Як зазначається у матеріалі, ще торік волонтерська команда отримала значну суму завдяки підтримці впливових донорів. Першу партію дронів закупили на 130 тисяч доларів. Кожен з них мав стати очима і крилами для наших захисників.

Але коли настав час закуповувати нові дрони — система дала збій. Кошти зависли на рахунках криптобіржі Qmall. Донори більше не могли зайти у власні гаманці, а запити про виведення грошей залишались без відповіді.

Як збирали кошти та чому поклали їх на Qmall

Військовий Юрій Дворачок пояснює: кошти збиралися не у форматі класичного збору, а через інвестиції та підтримку друзів із криптосвіту. Вони переказували гроші на розвиток компанії та закупівлю дронів для підрозділів, щоб ті могли ефективніше працювати на фронті.

"Так, ну не те щоб ми збирали, це були інвестиції на нашу компанію і на військових для збирання дронів. Ми працювали та забезпечували деякі підрозділи інвестиційними коштами або коштами, які надсилали нам наші друзі, які працюють в криптосвіті. Вони робили нам добрі справи для того, щоб ми цими дронами вражали ворога", — розповідає він.

За його словами, запити від військових були різні. Є дрони по 250 доларів, є по 500. В одних випадках замовляли дешевші моделі, в інших — десятки більш складних і дорогих безпілотників.

Коли постало питання, куди зберігати зібрані гроші, військовий звернувся до знайомих. Сам він у криптовалютних біржах не розбирався.

"У нас дуже багато знайомих. Це були наші спільні знайомі, які знали й Богдана, і мене.Тому просив усіх підказати, куди можна покласти ці кошти. Я цим ніколи не займався, мені воно було не потрібно. Я військовий, із першого дня війни на передовій, часу на крипту не було", — пояснює Дворачок.

Саме так кошти й опинилися на біржі Qmall, пов’язаній із Богданом Прилепою.

Спочатку все йшло за планом. За близько 130 тисяч доларів закупили першу партію дронів і налагодили виробництво. Гроші пішли й на роботу компанії — людей, обладнання, процеси. Але коли настав час виводити нову суму на закупівлю, почалися труднощі.

"Я кажу: потрібно кошти на нову закупівлю, бо перші дрони вже зібрані. Фонди чекають. А каже: почекай, є якісь питання. І так тривало з вересня до грудня. У грудні стало зрозуміло: є серйозні проблеми", — згадує військовий.

Блокування гаманців і перші підозри

Коли прийшов час наступної закупівлі, сталася проблема. Люди просто не могли зайти у свої акаунти на біржі. Доступ до гаманців був обмежений. Запити про виведення коштів лишалися без відповіді.

Юрій Дворачок говорить, що спочатку отримував загальні пояснення. Потім почали надходити тривожні повідомлення від партнерів і донорів."Почекайте", — казали одні. "Є якісь питання", — повідомляли інші.У грудні всі зрозуміли: питання стали серйозними.

За словами Дворачка, у цей час зʼявилась інформація про контакти власника біржі. Йдеться про Богдана Прилепу та його партнерів.Джерела повідомляли про звʼязки з представниками російського середовища. Це ще більше ускладнило ситуацію з блокуванням коштів.

Через відсутність доступу волонтери не встигли вчасно забрати гроші. Кошти, призначені на нову партію дронів, залишилися на платформі.Для військових це стало справжнім ударом. Довіра між командою і донорським комʼюніті була підірвана.

Редакція отримала перші свідчення про те, як саме блокували акаунти.Коли юридичні дії не починалися вчасно, біржа могла надалі не повертати ці кошти.Такі випадки, кажуть експерти, трапляються часто.Але для тих, хто збирав гроші на дрони, це вже не процедура. Це — історія, яка має ознаки шахрайства.

Фото, зв’язки та резонансні імена

У розпорядженні редакції опинились фотографії, які ще більше підживили підозри. На них — засновник біржі Богдан Прилепа у компанії чеченських "блогерів" та спортсменів з клубу "Ахмат". Зокрема, поруч із ним зафіксовано бійця клубу Рустама Керімова.

Найбільший резонанс викликали інші кадри. На них Прилепа позує із Сергієм Лалакіним — відомим ватажком "Подольської ОЗГ". Це одне з найвпливовіших злочинних угруповань у Росії. Лалакін пов’язаний із "Сонцевською ОЗГ", яку розслідування The Insider напряму асоціює з ФСБ та партією "Єдина Росія".

За даними російських медіа, саме Лалакін допоміг організувати звільнення з колонії "злодія в законі №1" Шакро Молодого. Це сталося торік, офіційна причина — "за станом здоров’я". Фактично це підтверджує, що йдеться не про "авторитета на пенсії", а про впливового та чинного гравця кримінального світу.

Знімки з такими фігурами лише підсилили підозри щодо можливого відмивання грошей.У публічному просторі почали лунати запитання: чи не опинилися донорські кошти для дронів у руках, пов’язаних із російським криміналітетом?

Юридична оцінка: як повернути крипту

Щоб зрозуміти, як працює механізм блокування коштів, ми звернулися до юриста Андрія Галича. Він спеціалізується на міжнародних справах у сфері криптовалюти та очолює компанію Prodefence.

За його словами, подібні випадки трапляються часто."Дуже багато є випадків, коли ми захищаємо клієнтів. Їхню крипту блокують, не надаючи жодної інформації. Ми вже в юридичному полі супроводжуємо клієнта, подаємо запити та розблоковуємо кошти", — пояснює адвокат.

Фактично біржі можуть посилатися на правила користування і внутрішні документи.Вони вказують, що кошти заморожені через "порушення умов". Але в більшості випадків клієнт не отримує жодних конкретних пояснень.

"Ми повинні розуміти, що біржа також на цьому заробляє. Вони часто блокують гроші. А ті користувачі, які не звертаються по допомогу, фактично втрачають свої кошти. Біржа їх просто присвоює", — зазначає Галич.

За його словами, єдиний спосіб розблокувати крипту — це офіційний адвокатський запит. Юристи вивчають усі пункти договору, на які посилається біржа, і вимагають надати підстави для блокування. Це довгий і складний процес.

Для адвокатів — звична справа. Для військового, який збирав гроші на дрони, — це справжнє шахрайство.Втрачені гроші означають зірвані закупівлі, підірвану довіру і втрату підтримки від донорів.

Наслідки для волонтерів і довіра донорів

Для Юрія Дворачка ця ситуація стала не просто проблемою з криптою, а справжнім ударом. Він воює з перших днів повномасштабного вторгнення, створив ДФТГ і працював над забезпеченням підрозділів технікою. Люди довіряли йому та переказували гроші, знаючи, що вони підуть на дрони.

Але після блокування рахунків усе змінилося."У мене немає таких звʼязків. Я військовий. Приходив до одних людей, до других. А мені кажуть: пиши заяву. Це шахрайство. Плюс, як то кажуть, плювок у військових. Мені люди довіряли, а тепер після цього спілкування з ними втрачено нормальне", — говорить він.

Втрата доступу до грошей означала, що волонтери більше не можуть оперативно закривати запити від підрозділів. Довіра донорів похитнулася, і комунікація з благодійниками значно ускладнилася.

Проблеми із Qmall поставили під загрозу не лише конкретний збір, а й саму ідею використання криптовалюти як швидкого та сучасного інструменту допомоги армії.

Розслідування і що далі

За даними наших джерел у правоохоронних органах, справа навколо Qmall перейшла в активну фазу. Досудове розслідування веде відділ особливо тяжких злочинів слідчого управління Нацполу в Києві.

Кримінальне провадження відкрите за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою.

У центрі справи — Богдан Прилепа та пов’язані з ним структури. Він позиціював себе як криптопідприємець, співзасновник Prof-IT Blockchain, і публічно був пов’язаний з біржами Qmall, Coinsbit та Tidex, що працюють також в ОАЕ та Литві. В Україні бізнес діяв через ТОВ "КЮМОЛ". Ця компанія вже фігурувала у кримінальних провадженнях, зокрема — за статтею про незаконний обіг наркотиків з метою збуту.

Власником ТОВ "КЮМОЛ" є також Сергій Гуцу, який потрапляв у поле зору журналістів через сумнівні криптопроєкти та скандальне весілля, де були присутні громадяни РФ.

Слідчі тепер мають з’ясувати, що сталося з півмільйоном доларів, які призначалися на закупівлю дронів. Потреба у техніці на фронті залишається критичною. А кожен день війни без таких залізних пташок коштує надто дорого.

Що буде далі з Прилепою та його криптобізнесом, вирішать правоохоронні органи. Журналісти стежать за розвитком цієї справи та надалі повідомлятимемо нові подробиці.