Польщу накрило «цунамі дезінформації» під час атак російських дронів – Le Monde

Польщу накрило «цунамі дезінформації» під час атак російських дронів – Le Monde

У ніч проти 10 вересня, під час численних порушень повітряного простору Польщі російськими БпЛА, країна зазнала небувалої атаки тролів. Експерти з кібербезпеки та боротьби з дезінформацією зафіксували безпрецедентне зростання активності російських і білоруських акаунтів у польських соціальних мережах.

Про це повідомляє французька газета Le Monde.

У поширених повідомленнях користувачі намагалися перекласти відповідальність за інцидент на Україну або НАТО.

Фахівці називають ситуацію справжнім "цунамі дезінформації"

"Ми проаналізували близько 200 тисяч постів, статусів і коментарів, які поширювали проросійські наративи, тобто по 200-300 згадок за хвилину", – сказав голова дослідницької групи Res Futura Міхал Федорович.

Зокрема, ознаки цієї кампанії виявлено не лише в польському, а й у французькому, німецькому та румунському сегментах соцмереж. Як зазначив Федорович, ще ніколи жоден цифровий простір не зазнавав настільки потужної інформаційної атаки за такий короткий проміжок часу.

Упродовж кількох годин противник зумів перевантажити алгоритми соцмереж і використати їх у власних інтересах. Учасники кампанії поширювали тези, що нібито вторгнення дронів у Польщу є українською провокацією, спрямованою на те, щоб втягнути поляків у "чужу війну" та спровокувати НАТО до початку третьої світової війни.

У таких повідомленнях також стверджувалося, що польська армія та НАТО, попри наявні ресурси, безсилі, а влада приховує від суспільства правду про реальні події.

"Мета полягала в тому, щоб захлеснути інформаційний простір безліччю теорій і посіяти хаос, за якого люди перестають розрізняти правду та брехню", – наголосив Федорович.

На ранок після вторгнення у польському цифровому просторі, за оцінкою експертів, у 38% проаналізованих постів відповідальність за інцидент покладалася на Україну, у 34% – на Росію і значною мірою на НАТО.

Експерт відділу аналізу зовнішніх загроз Національного інституту громадянської кібербезпеки Польщі (NASK) Філіп Гловач зазначив, що не всі повідомлення, поширені під час кампанії, є повністю неправдивими, оскільки деякі з них базуються на реальних подіях, однак навмисно подаються у спотвореному вигляді.

"Наприклад, твердження про те, що білоруська влада попередила Польщу про наближення російських дронів, відповідає дійсності – але військові впевнені, що це зроблено не з добрих спонукань. Приховане посилання очевидне: білоруси доброзичливі, польська армія бреше, а поляки неправі, закриваючи свої кордони", – пояснив Гловач.

РФ намагалася дискредитувати НАТО

За даними Le Monde, дезінформаційна атака, що відбулася в ніч вторгнення російських дронів у Польщу, стала переломним моментом в інформаційній війні. Основний меседж, спрямований на європейську аудиторію, зводиться до того, щоб змусити громадян сумніватися в ефективності та доцільності існування НАТО.

"Стратегічна мета – посіяти сумніви в надійності Альянсу, щоб люди почали ставити під питання необхідність зростання військових витрат", – вважає Федорович.

Водночас експерт NASK додав, що наразі не існує ефективних механізмів для протидії масованим атакам ботів.