Ніна Южаніна: В держбюджеті-2026 не передбачено коштів на підвищення зарплат учителям і військовим

У середині вересня Кабмін вніс до парламенту проєкт Державного бюджету на 2026 рік. За словами урядовців і депутатів, головний кошторис країни передбачає зростання зарплат для бюджетників, а от податки для українців, навпаки, не будуть підвищуватись.

Про це повідомляє Телеграф.

Та чи так це насправді? Чи продовжить Європа давати нам кошти? Де в бюджеті захована стаття про вибори? Кому чекати підвищення зарплат? На всі ці питання в інтерв’ю "Телеграфу" відповіла народна депутатка України від фракції "ЄС", членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Бюджет-2026 не можна назвати навіть проєктом: хто заплатить вчителям?

– Ніно Петрівно, у вересні в Раду був внесений проєкт бюджету на 2026 рік. Лунає багато критики на адресу цього документа. Вона справедлива? Які ваші фахові претензії до головного кошторису країни?

– Мені здається, що навіть проєктом бюджету на 2026 рік не можна назвати цей документ. Це якийсь орієнтовний проєкт бюджету. Якщо на наступному пленарному тижні будемо вносити зміни до державного бюджету на цей рік, то кардинально треба переглядати проєкт бюджету на 2026 рік.

– Чому?

– Щонайменше 400, а то й більше, мільярдів, (десь до пів трильйона гривень) треба додавати на сектор безпеки і оборони. Це означає, що уряд буде шукати, які видатки треба зрізати і, власне, де взяти основне покриття нового дефіциту, нових видатків, які треба буде запланувати.

Я розумію, що під час воєнного стану дуже важко планувати. 2025 рік планували, вже не сподіваючись на завершення війни. Але помилки допускали, знаючи, що на сектор безпеки і оборони треба буде набагато більше. Чому не подавали одразу правильні цифри? Бо немає джерел покриття. Все ж таки в бюджеті доходи і запозичення мають дорівнювати видаткам. Якщо цього немає, то такий документ не можна подавати на розгляд чи затвердження.

Мене вражає, що, можливо, переважна кількість громадян все ж таки думає, що під час воєнного стану і такої широкомасштабної війни можна жити звичайним життям. Що, наприклад, бюджетна сфера може отримувати високі зарплати і не можна скорочувати заробітні плати держслужбовцям. Тобто зарплати можуть сягати 200-300 тисяч, півмільйона гривень на місяць і це наче як нормально. Це мене дуже пригнічує. Під час воєнного стану так жити не можна.

В останню хвилину почули запевнення наших партнерів про те, що, можливо, буде наданий безповоротний кредит під заставу арештованих російських активів, які знаходяться в ЄС. І ми вже бачимо, що джерелом покриття змін до бюджету на цей рік, є саме такі кошти – 6 мільярдів євро. Можливо, ця домовленість буде спроєктована і на 2026 рік, і знайдеться покриття того дефіциту, який ми маємо збільшити за рахунок цих коштів.

Бюджет – завжди складна математика, тому що владі завжди хочеться виглядати в очах людей краще: щось роздати, підняти свій рейтинг. Більшість у владі каже, що не буде ніяких виборів, це неможливо, але підготовка до виборів вже стартувала, і ми це бачимо в цифрах, які запропоновані в державному бюджеті.

– Наприклад? Що маєте на увазі?

– Найперше, що одразу кидається в очі, це розмова навколо педагогів. Порівняно з 2025 роком, на освіту збільшуються видатки на 66,5 мільярда гривень. 66,5 мільярда! Звісно, індексація і так мала би відбуватися, але "нове" збільшення – 53,8 мільярда. Тобто левова частина [збільшення видатків на освіту], це підвищення зарплат педпрацівникам шкіл на 50%.

Але коли ми відкриваємо розділ про субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на оплату праці педагогічних працівників, то сума субвенції в 2026 році запланована на рівні 2025 року. Тобто, питання: а де ж тоді взяти, 53,8 мільярда, щоб виплатити їх педагогічним працівникам? Я відповіді не маю. Я думаю, що це буде перекладено на плечі місцевих бюджетів, але ще треба детально почути це на засіданні бюджетного комітету. Велика кількість поправок [до бюджету] (їх більше як 3 тисяч, — Ред.) стосувалася саме того, де взяти гроші. Якщо це не популізм, то де Закон "Про освіту", який передбачає, що педагогічні працівники мають отримувати не менше трьох мінімальних заробітних плат. Це більше реально. Але де він? Він же не виконується.

– А може статися так, що в процесі розгляду бюджету, підвищення зарплат для педагогів якщо не скасують повністю, то значно скоротять?

– Найбільше обурить людей, якщо отак оголосили, дали надію, сподівання якісь, а потім або відмінять, зріжуть, чи ще гірше: залишать, але не виплатять. Ми ж вже бачили додану одну тисячу і дві тисячі гривень (мова про Постанову Кабміну, за якою з 1 січня 2025 року була встановлена щомісячна доплата вчителям, — Ред.). На платформі "Європейської солідарності" ми проводили нараду з педагогами. Всі люди говорили про те, наскільки нечесно поступили з тими доплатами. Зрізали певні надбавки, додали цю одну тисячу, в когось вийшло на тому ж самому рівні, а в когось ще менше. Але ж ця інформація не доходить чомусь наверх.

Військовим закладено в новому бюджеті менше, ніж в минулому

– А як щодо збільшення зарплат військовим? Ви бачите це в проєкті бюджету на 2026 рік, бо ж наче видатки на сектор безпеки і оборони збільшені на 6,4% у порівнянні з 2025 роком.

– Я ставила це питання міністру фінансів, під час презентації проєкту бюджету: чому грошове забезпечення військових навіть не індексується? І це ж не перший рік. Подивимось на цифри: видатки на сектор безпеки і оборони – 2 трильйони 805 мільярдів, де 200 мільярдів закріплені за Мінфіном як резервний фонд. І якщо ми проіндексуємо видатки цього року, без доданих навіть 325 мільярдів на індекс інфляції 9,9%, то ця сума на 2026 рік буде менша, ніж у 2025 році без доданих 325 мільярдів. Тому ніяка індексація тут не закладена.

Міністр мені відповів тоді, що 30, 70, 100 тисяч (доплати військовим в залежності від складності бойових завдань, — Ред.) це те, на чому ми залишаємося. І жодного слова не було сказано про збільшення грошового забезпечення і його індексацію. Ми ж знаємо, що індексується пенсія, заробітна плата державного службовця в обов’язковому порядку, (бо виконуються норми закону), а тут не індексується, бо ніби як не передбачена індексація. Виступаючи на годині запитань до уряду, Свириденко сказала, що в проєкті бюджету вже нібито передбачена індексація. Та вона збрехала. Насправді ми не можемо вичленити у деяких розпорядників окремо фонд оплати праці військовослужбовців.

Замість того, щоб надати цю інформацію фракціям, хоча б в закритому режимі, я б вам відповіла на питання про підвищення зарплат військовим: "так" чи "ні". Але цього нам не дають. Тому по загальним цифрам я бачу, що видатків на сектор безпеки та оборони менше. От і все. І не бачу я ніякої індексації. Її там і близько немає.

– Про наповнення бюджету. Дефіцит на наступний рік закладається на рівні 41,5 мільярда доларів. Будемо брати кошти у партнерів, тут зрозуміло. А з цим можуть виникнути труднощі?

– У світовому масштабі, особливо в ЄС, підтримка України зараз значно відрізняється від того, що було. Нас значно більше країн розуміють, дослухаються, і готові допомагати. Але при цьому вони знають купу проблем, які у нас існують всередині країни, і не будуть їх торкатися. Вони не будуть примушувати владу робити те, що для нас треба.

По дохідній частині бюджету: порівняно з 2025 роком, доходи збільшені на 446,8 мільярда. Звісно, тут є збільшення ПДФО і військового збору, яке можна пояснити проіндексованими зарплатами державних службовців. А от щодо ПДВ з ввезених товарів на митну територію і вироблених в Україні, то тут є сумніви. В останній місяць Світовий банк, і інші установи дають зниження очікуваних показників на 2025 рік. А ще в липні вважалося, що ці показники можуть бути виконані.

Є макропоказники, від яких залежить складання проєкту бюджету. Коли ти показуєш середню заробітну плату, оцінки якої, мені здається, значно підвищені, (30032 гривні), вказуєш курс долара 45,7, якого немає (в проєкті бюджету саме такий курс, — Ред.), то це підвищує одразу надходження платежів при ввезенні товарів. Тому рахункова палата говорить про те, що ймовірність збільшення доходу на таку суму – маловірогідне. А я, подаючи поправки до бюджету, по деяким показникам навпаки їх підвищую. Чому? Тому що рахункова палата боїться брати на себе обов’язок розрахувати надходження по підакцизним товарам. А це значні надходження.

Що у нас відбувається з підакцизними товарами? Розтягнули терміни підняття акцизного податку на тютюнові вироби. Хоча з 1 січня 2025 року у нас мала вже бути ставка податку, яка б відповідала європейській директиві. І це величезний резерв. Якщо хтось говорить, що підняття акцизного податку на тютюнові вироби заганяє їх ще більше в тінь, то я не погоджуюся. Тінь залежить від того, як працює правоохоронна система. Якщо вона в змові, "кришує" цю галузь, то ми нічого не досягнемо. Крім того, акцизний податок на тисячу цигарок менше, ніж встановлено податковим кодексом. В цьому році має застосовуватися підвищений коефіцієнт до ставки. І зараз в залі [Верховної Ради] роблять все, щоб цей підвищений коефіцієнт не застосовувався. І це буде означати, що у нас ставка акцизного податку на тютюнові вироби не зростає, а навпаки зменшується. Комусь же поставлена така задача, щоб тютюнова галузь платила менше, ніж навіть у 2025 році. Те ж саме з горілчаними виробами: ганяються, вирізають обладнання, але знову і знову ці заводики виникають у нових місцях. І все це тому, що роздрібна торгівля абсолютно не контролюється.

Зараз нашуміла проблема з електронними сигаретами з ароматизаторами. Заборонили їхній продаж в Україні. Але тепер вони продаються в розібраному стані: окремо рідина, окремо ще якась штучка. Збираються всі складові і маємо той самий продукт для куріння. І все це відбувається на очах усіх правоохоронних органів. А втрати від заборони 9 мільярдів гривень в рік (за цінами 2025 року).

Тобто нам є над чим працювати і навіть наші партнери, які допомагають, бачать, скільки внутрішніх проблем у нас залишилось.

– За час повномасштабного вторгнення сталося так, що наш соціальний блок і бюджетну сферу фінансують партнери, а сектор безпеки і оборони – це наші власні зароблені кошти. Ваші колеги по комітету кажуть, що наразі тривають перемовини з партнерами, щоб за їхні кошти можна було також фінансувати і армію. Що вам відомо про ці перемовини? ЄС на це погодиться?

– По-перше, до 2025 року дефіцит пенсійного фонду повністю фінансував уряд США. І це були безвідсоткові кошти. Запланований на 2026 рік трансферт Пенсійному фонду складає 251 мільярд гривень. Тепер цей 251 мільярд треба взяти з тих коштів, які нам дають "на все про все".

Та це "хвороба", що нам фінансують соціалку і бюджетний сектор, і ми маємо повністю витрачати все, що нам дають. Це призвело до того, що ми не навчилися розраховувати і економити. А там десятки мільярдів гривень, які можна було б зберегти. Щодо фінансування цими грошима сектору безпеки і оборони. Яскравий приклад – що буде відбуватися в 2025 році. Якщо парламент проголосує за збільшення видатків сектору безпеки і оборони на 325 мільярдів гривень, то джерело покриття цих видатків –виключно кредит під заморожені російські активи в 6 мільярдів євро. Тобто це вже поступки. Це ніби як репараційні кошти в майбутньому. Ну так собі побудували ідеологію європейські партнери. Але це не кошти їх платників податків. Тобто залишається ще думка про те, що якщо підуть кошти безпосередньо з їх бюджетів, то це буде означати, що вони дотичні до фінансування війни. Вони шукають юридичну модель, як відійти від цього, і я думаю, що вони її знайдуть. Але наразі ця модель з замороженими активами РФ, то вже добре. Звісно, є заперечення деяких країн і чи реалізується цей проєкт, я не знаю. Та вся робота, яка проводиться на міжнародному рівні, і до якої дотичні наші депутати, всі вони говорять про те, що треба проштовхувати це питання. Бо ми без цих грошей взагалі не зможемо існувати. Власних коштів точно не вистачить на фінансування сектору безпеки та оборони. Як би ми цього не прагнули.

– Все так погано?

– Бізнес наразі не має таких експортних можливостей, як колись. Зростання ніякого не відбувається, з кредитуванням величезна проблема. НБУ, засівши на ОВДП, абсолютно не бачить реального сектору економіки.