Священник УПЦ МП втратив роботу з біженцями у Фінляндії: його зв’язки викликали запитання

Священник УПЦ МП втратив роботу з біженцями у Фінляндії: його зв’язки викликали запитання

У Фінляндії припинили співпрацю зі священником УПЦ Московського патріархату, який мав допомагати українським біженцям.

Отець Олександр Занемонець приїхав до країни в березні 2022 року і працював з українцями, але згодом стало відомо, що його минуле та зв’язки викликають сумніви, повідомляє фінське видання Yle.

Олександр Занемонець стверджував, що володіє українською мовою і навіть натякав на своє українське походження. Фінська православна церква прийняла його на роботу.

Пізніше виявилося, що Занемонець недостатньо знає українську мову, а його зв’язки з Росією виявилися набагато ближчими, ніж вважалося спочатку.

Фінська церква розірвала з ним співпрацю, а розвідка висловила стурбованість тим, що Росія може використовувати церковні структури в Європі як інструмент впливу.

Після початку повномасштабного вторгнення православна церква у Фінляндії намагалася підтримати українців, які втікали від війни. Саме тоді Гельсінська парафія запросила Занемонця для роботи з біженцями.

У коментарі газеті Keskipohjanmaa священник заявив, що прибув до Фінляндії "прямо з Ізраїлю", але згодом з’ясувалося, що у 2021 році він проживав у Москві, про що свідчив його профіль у Facebook.

Коли Занемонець розпочав службу, стало зрозуміло, що він майже не володіє українською мовою.

"Спочатку він створював враження, що знає мову, але його рівень виявився не таким, як очікувалося", – зауважив єпископ Гамінський Сергій. Настоятель парафії Північної Фінляндії Марко Пятронен також зазначив, що це викликало здивування серед парафіян та біженців.

Додаткові питання виникли через його публічну позицію щодо війни.

"У річницю початку війни в лютому 2024 року отець Занемонець під час панахиди виголосив промову російською мовою – усі відгуки українців були виключно негативними", – повідомив Пятронен.

За словами однієї з українок, священник не згадав про російську агресію, натомість говорив про "братні народи, мир і прощення", і молився як за РФ, так і за Україну.

Хоча у своїх соціальних мережах Занемонець засуджував російську агресію, його минуле все ж викликало підозри. Занемонця висвятили лише за пів року до приїзду до Фінляндії – у єпархії УПЦ Московського патріархату. Єпископ Сергій пояснив, що на той момент це не вважалося проблемою, але зараз ситуація могла б бути "складнішою".

У розмові з Yle Занемонець, який нині перебуває у США, заявив, що "втік із Росії до Фінляндії після початку війни". Він визнав, що "технічно" прибув із Москви, а не з Ізраїлю, пояснивши помилку в інтерв’ю мовним бар’єром.

Також чоловік зазначив журналістам, що не вважає слабке знання української проблемою, адже багато українців розмовляють російською.

Зрештою Гельсінська парафія припинила співпрацю із Занемонцем.

"Можна сказати, що нас обдурили. Зрештою багато речей виглядало підозріло", – зазначив богословський секретар архієпископської канцелярії Єлисей Гейккіля.

За його словами, володіння українською було обов’язковою умовою для цієї посади, а головною причиною звільнення Занемонця стала втрата довіри.

Служба безпеки Фінляндії (Supo) у коментарі Yle повідомила, що Росія може використовувати церкву для державного впливу або розвідки.

"Відомо, що між російською державою та православною церквою існують тісні зв’язки та спільні цілі", – йдеться у відповіді служби.

Водночас Занемонець спростував будь-які підозри у зв’язках зі спецслужбами, назвавши їх "спадщиною комунізму, коли анонімно поширюють неправдиву інформацію".

До речі, Занемонець веде соціальні мережі російською мовою. На його сторінці є дописи, у яких він засуджував повномасштабну війну та розповідав, що нібито не поминає патріарха Кіріла під час богослужінь.

На сайті Гельсінської парафії Православної церкви Фінляндії новина про роботу Олександра Занемонця з’явилася в червні 2022 року. Тоді священник дав церковному сайту коментар російською мовою:

"Я дуже вдячний і радий, що нарешті можу працювати з українськими біженцями. За останні два місяці я вже зустрічався з ними, відвідував різноманітні заходи та брав участь у богослужіннях. Мене добре прийняли як у парафії, так і в усій церкві (…)

На щастя, всі священники парафії підтримують мене, а також самі працюють з українськими біженцями", – казав отець.