Українцям обмежать кількість рахунків та ліміти переказів через законопроєкт про "дропи"

Українцям можуть знову обмежити кількість рахунків, платежів та лімітів переказів — ключові положення законопроєкту про реєстр дропів.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14161, який передбачає створення реєстру дропів (осіб, що передають свої рахунки третім особам за винагороду). Цей документ давно підтримувався Національним банком України.

Згідно із законопроєктом, до так званого «чорного списку» включатимуть українських громадян, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, а також іноземних громадян і компанії.

Новий реєстр отримає назву «Реєстр осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю». Як і повідомлялося раніше, його створить і буде адмініструвати НБУ. Вносити до реєстру українців, підприємців та компанії будуть платіжні організації, включаючи не лише банки, а й фінансові компанії, які здійснюють платежі різними способами — у тому числі через платіжні термінали, яких в Україні нараховуються десятки тисяч, а також поштові служби, такі як Укрпошта, Нова пошта, Meest та інші.

Дані про кожну особу, яка потрапила до реєстру, зберігатимуться протягом 3 років з дати останнього запису, тобто з моменту останнього зафіксованого порушення. Перевіряти наявність фізичних осіб у реєстрі будуть:

- перед відкриттям рахунку або проведенням готівкового платежу,

- при вході в мобільний додаток з нового пристрою,

- при зміні персональних даних користувача,

- при зміні платіжного коду торговцем,

- у процесі поточного моніторингу платежів, тобто в будь-який момент.

Згідно із законопроєктом, особам, які потрапили до цього «чорного списку», не повністю заборонять користуватися банківськими послугами, але введуть обмеження:

- встановлять ліміти на проведення платежів;

- обмежать кількість платіжних операцій;

- обмежать число рахунків та електронних гаманців в одній організації (банку або фінансовій компанії).

Точний термін дії цих обмежень у законопроєкті не вказано (його визначить НБУ), але зазначається, що він не може перевищувати 24 місяці з дати останнього запису в реєстрі. У документі також вказано, що якщо особи, які потрапили під санкції, дотримуватимуться встановлених заборон, їхні рахунки закривати не будуть.

Конкретні максимальні значення кількості рахунків, карт, платежів та їхніх сум для осіб із реєстру в законі не прописані. Зазначено лише, що ці параметри встановлюватиме НБУ своїми постановами. Законопроєкт №14161 значно розширює повноваження та можливості Національного банку.

Ще один важливий аспект — критерії, за якими люди та бізнес потраплятимуть до нового реєстру і втрачатимуть частину фінансових прав, також будуть затверджені НБУ пізніше. У тексті законопроєкту вони відсутні.

У пояснювальній записці вказано, що за допомогою цього «чорного списку» НБУ має намір боротися з дропами та міскодингом (прийманням платежів бізнесом за неправильними платіжними кодами для мінімізації податків або обходу необхідності отримання додаткових ліцензій, наприклад, гральних). Однак неясно, на яких саме підставах людей відноситимуть до дропів.

У самому тексті законопроєкту №14161 терміни «дроп» і «міскодинг» не згадуються, а їхні визначення не наводяться. Хоча на практиці в банках уже називають дропами не лише тих, хто передає свої карти третім особам за винагороду, а й будь-яких порушників правил фінансового моніторингу. Наприклад, якщо людина отримала підозрілий переказ від знайомого або приймає платежі на карту за торгівлю на ринку (що вважається незаконною підприємницькою діяльністю), її можуть віднести до дропів.

При цьому в законопроєкті вперше чітко прописано, що використання рахунків або карт третіми особами вважається «забороненим», якщо таке право не оформлено нотаріально (наприклад, за довіреністю). Однак конкретні заходи покарання за це порушення не вказані.

Також у документі передбачено, що люди та організації можуть бути включені до нового реєстру помилково. НБУ обіцяє надати можливість перевіряти факт внесення до «чорного списку», але процедура описана недостатньо чітко. При цьому відповідальність для фінансових установ, які припустилися помилки, або для самого НБУ, якщо він своєчасно не виключить помилково внесену особу з реєстру, не передбачена.