Сама собі "інвестняня": Як головний боржник ОПЗ — фірма з фірташівським "слідом" — стала основним претендентом на його купівлю

Сама собі "інвестняня": Як головний боржник ОПЗ — фірма з фірташівським "слідом" — стала основним претендентом на його купівлю

Як головний боржник Одеського припортового заводу став основним претендентом на його купівлю.

Серіал "Приватизація Одеського припортового заводу" триває і вже заходить на п’ятий сезон. Його кульмінація запланована на 25 листопада 2025 року, коли, власне, і відбудеться сам аукціон з продажу 99,5667% державної частки ОПЗ. Інтрига і драматизм цього сезону в тому, що вирвати ОПЗ з цупких рук Фірташа, здається, намагається… сам Фірташ. Про подробиці можливої угоди читайте в нашому матеріалі. Було додано офіційну відповідь компанії Agro Gas Trading.

Генератор збитків

Продавати під час війни підприємство такого рівня, яким є Одеський припортовий завод, виглядає, м’яко кажучи, дещо авантюрним рішенням. Наразі заявлена початкова вартість приватизації становить лише 4,5 млрд грн, що дорівнює приблизно $107 млн. Для порівняння: у 2009 році ОПЗ продали за 5 млрд грн, що на той час становило понад $625 млн. Торгівлю тоді, до речі, скасували, нібито саме через занижену оцінку вартості підприємства.

З іншого боку – останні роки ОПЗ є постійним генератором збитків. У документах, які публікує перед аукціоном власник ОПЗ, Фонд державного майна, зазначається, що станом на 30 липня 2025 року у підприємства є заборгованість: із зарплати – 184 млн грн; перед бюджетом – 182 млн грн і кредиторська заборгованість 16,2 млрд грн (для розуміння – у 2022 році було лише 9 млрд). Тому позбутися такого токсичного активу, який ще й має доволі сумнівні перспективи заробітку в умовах війни (зараз завод фактично простоює), для держави загалом може виглядати правильним варіантом.

Ризикована інвестиція…

Відразу після оголошення приватизації в серпні 2025 року деякі експерти сумнівалися, що на ОПЗ знайдеться покупець навіть за такою "лояльною" ціною.

"Я не думаю, що хтось погодиться його купити. Я вважаю, що ні в кого сьогодні немає ілюзій щодо того, що туди набіжить купа інвесторів", — розповідав у коментарі "Телеграфу" член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин: по-перше, потенційних інвесторів можуть відлякати значні борги підприємства. А по-друге, новому власнику доведеться організовувати потужну протиповітряну оборону. Причому своїм коштом, оскільки інакше є величезний ризик втратити і гроші, і сам завод. (По заводу, до речі, вже прилітало, через що він змушений зупиняти і ту не надто значну діяльність, якою займався – з перевалки зерна. – Ред.).

"Це додаткові мільярдні витрати, які мало хто готовий нести в умовах війни", — зазначав Пендзин.

Тут варто нагадати і про борги підприємства: левову частку з 17 млрд грн боргу ОПЗ заборгував фірташівському Ostchem Holding Limited. Компанії почали "співпрацювати" за часів Януковича — у 2013 році, після чого державне підприємство стрімко нарощувало борги. Як писали у своєму розслідуванні журналісти "БізнесЦензор", у 2013 році збиток заводу зріс до 1,14 млрд грн зі 116 млн грн у 2012 році.

Щодо Ostchem, то компанія, навпаки, лише заробляла. Вона на той час, за даними журналістів, купувала дешевий газ у "Газпрому" по $265 за тис. кубів і потім перепродавала його ОПЗ за $430. При цьому ексклюзивним покупцем готової продукції заводу, аміаку та карбаміду, також була пов’язана з Фірташем фірма — NF Trading AG, а більшість договорів між заводом і трейдером укладалися за заниженими цінами.

До того у 2010—2011 роках, за даними журналістів, Фірташ завдяки дешевому російському газу та відкритій кредитній російській лінії вже купив "Стирол", "Сіверськодонецький Азот" і "Черкаський Азот", Банк "Надра" і порт "Ніка Тера". Це все дало підстави говорити про те, що ОПЗ навмисне заганяють у борги, щоб потім структури Фірташа могли придбати його за безцінь. Зміна влади у 2014 році начебто завадила планам Фірташа, тож він, здається, вирішив заробити на ньому інакше: через Стокгольмський арбітраж виставив ОПЗ рахунок на $190 млн, і ще майже $60 млн відсотків, які нібито завод йому заборгував.

25 липня 2016 року Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма зобов’язав ОПЗ сплатити Ostchem Holding Limited $193,26 млн боргу і $57,98 млн штрафу. Але у 2021 році Верховний Суд України відмовив Ostchem у стягненні цих коштів.

… Ризиковані інвестори

Попри наявні ризики, як показав розвиток подій, охочі купити ОПЗ станом на сьогодні все ж знайшлися. Один – потенційний, це агрохолдинг Андрія Веревського Kernel. У вересні у відповідь на запит ЛБ у Kernel зазначили, що "розглядають таку можливість", втім, без зайвих деталей.

Мотиви Kernel тут загалом цілком зрозумілі – холдинг зацікавлений як в основній продукції ОПЗ, тобто добривах, так і в розвиненій перевалочній інфраструктурі заводу, яка дозволяє перевантажувати зерно та інші агропродукти.

Ну а другий наразі відомий учасник, уже відкрито заявив про участь у приватизації, ТОВ "Агро Газ Трейдінг" – компанія, що займається постачанням газу на комерційній основі. Деякий час основною "статтею заробітку" фірми були саме поставки газової сировини на ОПЗ в якості давальця.

Компанія не вперше заявляє про наміри придбати ОПЗ, у 2020 році її власники Олександр Горбуненко та Володимир Колот зазначали, що зацікавлені в придбанні щонайменше частини заводу.

Мабуть, варто було б порадіти за державу, ФДМУ і сам ОПЗ, що, ось, точно знайшлася фірма, готова заплатити 4,5 млрд грн за непрацююче підприємство, та ще й попри воєнні ризики. Якби не велике і прямо-таки кричуще "але": ці кошти "Агро Газ Трейдінг", за версією правоохоронців, міг "заробити", фактично "нагріваючи" сам Одеський припортовий завод.

"АГТ" як ймовірна центральна деталь корупційної машини

У березні 2020 року НАБУ розпочало розслідування кримінального провадження №12020000000000236, в рамках якого проводилися негласні слідчі дії з перевірки дій посадових осіб "Одеського припортового заводу" при укладенні та виконанні договорів на переробку давальницької сировини.

Згодом фігурантами цього розслідування стануть верхівка Фонду держмайна України, інші чиновники та посадові особи як самого ОПЗ, так і, зокрема, компанії "Агро Газ Трейдінг". У березні 2023 року НАБУ оприлюднило його проміжні результати. Вони виявилися справжньою інформаційною бомбою, яка пізніше стала відомою під назвою "плівки Сенниченка".

Згідно з матеріалами розслідування НАБУ, у вересні 2020 року тодішній голова ФДМУ Дмитро Сенниченко залучив свого товариша Сергія Байрака і почав реалізацію корупційної угоди за такою схемою: ОПЗ, керівництво і наглядова рада якого були повністю підконтрольні Сенниченку, мав виробляти продукцію, зокрема аміак і карбамід. Але не на вигідних підприємству умовах, а за такими цінами, щоб заробляв давалець. При цьому давалець мав ділитися "прибутками" з учасниками злочинної схеми.

Сенниченко попросив Байрака підшукати таку комерційну фірму, яка б погодилася на угоду, а для пошуку потрібної фірми залучив Андрія Гмиріна – колишнього радника одного з попередників Сенниченка на посаді голови ФДМУ Ігоря Білоуса. Гмирін, у свою чергу, підшукав фірму-виконавця угоди, якою і виявилося ТОВ "Агро Газ Трейдінг". Один із засновників цієї фірми Володимир Колот є його родичем.

За версією НАБУ, внаслідок діяльності злочинної групи ОЗУ було завдано збитків на сотні мільйонів гривень. У викладенні юридичною мовою в матеріалах судових справ це звучить так.

"У період з 17.11.2019 по 02.03.2020 ОСОБА_9, реалізуючи надані йому Законом України "Про Фонд державного майна України" та іншими актами законодавства України повноваження Голови Фонду всупереч інтересам держави, створивши злочинну організацію, діючи для досягнення протиправних цілей такої злочинної організації" АТ "ОПЗ") підконтрольних йому осіб і подальше заволодіння такими особами у складі злочинної організації коштами АТ "ОПЗ" шляхом встановлення договірних відносин між АТ "ОПЗ" і ТОВ "АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ" (далі — ТОВ "АГТ") на неконкурентних засадах з переробки давальницької сировини за заниженими цінами. У 2021 році АТ "ОПЗ" втратило фінансові ресурси і отримало збитки на суму 390 970 234,42 грн… " — йдеться, зокрема, в одній із судових постанов, що стосуються розслідування злочинів, до яких, за версією НАБУ, причетне ТОВ "Агро Газ Трейдінг".

Фрагмент опублікованої НАБУ розшифровки діалогу фігурантів кримінальної справи, де згадується "АГТ" або ТОВ "Агро Газ Трейдінг"

Що зараз відомо про перебування та діяльність фігурантів справи по ОПЗ

У жовтні 2024 року НАБУ офіційно заявило про завершення розслідування у справі "очолюваної ексголовою ФДМУ злочинної організації". Втім, більшість фігурантів справи (а всього серед підозрюваних 10 осіб) так і не постали перед судом, адже переховуються від правоохоронців за кордоном.

Кримінальна схема розкрадань на ОПЗ та ОГХК, джерело — сайт НАБУ

На сайті НАБУ можна знайти датоване ще квітнем 2023 року оголошення про розшук 7 із 10 фігурантів справи.

Актуальна інформація про розшук підозрюваних у кримінальній справі ОПЗ та ОГХК. Джерело – сайт НАБУ

Колишній уже голова ФДМУ Дмитро Сенниченко, який є головним підозрюваним у кримінальній справі, де фігурує ОПЗ, перебуває в міжнародному розшуку. Відомо, що наприкінці 2022 року він зареєстрував компанію в Іспанії, але де живе – точно не відомо. У травні 2024 року ВАКС ухвалив рішення обрати йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Щодо Сергія Байрака, деякі медіа писали, що він нібито став основним викривачем у цій справі та інформатором НАБУ. Згадувалося, що раніше він був одним із топменеджерів олігарха Дмитра Фірташа (дійсно, на нього досі записано ТОВ "УА-МЕДІА", що належало до медіаактивів Фірташа) і мав тісні зв’язки з колишнім директором ОПЗ (також проходить по кримінальній справі) Пітером Девісом.

Про Андрія Гмиріна та його сім’ю кілька місяців тому вийшло масштабне розслідування "Схем". Виявляється, сім’я Гмиріна почала активно скуповувати нерухомість в Еміратах одразу після того, як НАБУ оприлюднило свої "плівки Сенниченка".

"Більшість квартир у Дубаї вже продано, але досі, за даними "Схем", у власності родичів Гмиріна залишаються апартаменти вартістю 5,5 мільйона доларів, а також квартира і офісне приміщення в оренді до 2025-2026 років, що може свідчити про те, що сім’я колишнього посадовця, ймовірно, зараз живе в ОАЕ", — пишуть журналісти.

У розслідуванні "Схем" також фігурує Володимир Колот, родич Гмиріна і один зі співвласників ТОВ "Агро Газ Трейдинг". За даними журналістів, лише у 2021 році він витратив на придбання квартир в Еміратах 7,3 млн доларів, скупивши 910 квадратних метрів нерухомості.

Ниточки ведуть до Фірташа?

Деяку додаткову інформацію про фігурантів справи підкинув також відомий блогер і журналіст-розслідувач Володимир Бондаренко. За його даними, власники "АГТ" можуть бути пов’язані зі структурами Дмитра Фірташа.

"Власник 50% Агрогаз трейдингу (АГТ) — Горбуненко Олександр Ігорьович (1986 р.н., Донецьк) має батька, на ім’я Горбуненко Ігор Олексійович (1959 р.н., Донецьк), який має брата, на ім’я Горбуненко Володимир Олексійович (1948 р.н., Донецьк), який має сина, на ім’я Горбуненко Денис Володимирович (1973 р.н., Донецьк). Денис Горбуненко керував Родовід-банком від фірташистів і "володів" банком "СІЧ" від фірташистів. Тобто кузен Дениса Горбуненка – Олександр є "співвласником" Агрогаз трейдингу (АГТ) від Фірташа-Левочкіна", — пише Володимир Бондаренко.

Щодо Володимира Колота, то через нього також простежується зв’язок зі структурами Фірташа. Так, Колот свого часу був власником компанії ТОВ "ТАРГЕТ ГРУП" (нині ТОВ "СКАЙФЛАЙ+"), керівником якої деякий час був хтось Владислав Кліщар. Кліщар, до речі, зараз також перебуває в розшуку все по тій же кримінальній справі, пов’язаній з оборудками Сенниченка і Ко.

Як писав "БізнесЦензор", Кліщар, своєю чергою, пов’язаний бізнес-зв’язками з Павлом Присяжнюком, ниточки від якого і ведуть до Фірташа.

Візуалізація зв’язків всередині компанії EPI Group s.r.o, дані ресурсу rejstrik-firem.kurzy.cz

Засновниками чеської компанії EPI Group s.r.o. 18.02.2019 виступили три особи:

Владислав Кліщар (35%), Мартин Случка (35%) і виходець із "Карпатигаз" Павел Присяжнюк (30%). 19 серпня 2022 року Владислав Кліщар вийшов зі статусу керівника і завів на своє місце сина Леоніда. А Присяжнюк вийшов у березні 2021 року зі співвласників. Присяжнюк відомий у ЗМІ як керуючий партнер компанії AIM GROUP. З 2014 року Павел Присяжнюк обіймав посаду незалежного директора наглядової ради компанії Misen Energy AB, Швеція. Ця компанія володіє "Карпатигаз" (насправді володіла "Misen Enterprises AB", яка є дочірньою компанією Misen Energy AB. — Ред.), яку ЗМІ пов’язували з Дмитром Фірташем. У 2011 році Укргазвидобування (УГВ), коли її очолював менеджер Фірташа – Юрій Борисов, підписало з "Карпатигаз" договори про спільну діяльність (СД) у сфері видобутку газу. У результаті компанія стала найбільшим партнером УГВ за договорами про СД. Крім того, у Присяжнюка також був спільний бізнес із Валентиною Жуковською, яка колись очолювала правління фірташівського банку "Надра", — зазначає видання.

Тобто виходить, що власники компанії, яка сьогодні налаштована придбати ОПЗ, через систему бізнес-зв’язків можуть бути пов’язані з Фірташем. І якщо так, вся ця епопея з приватизацією ОПЗ мало не за чверть його початкової ціни (нагадаємо, з самого початку це було понад $600 млн, а зараз трохи понад $100 млн) — не що інше, як знайдений достатньо оригінальний спосіб повернути підсанкційному бізнесмену Фірташу його борг, який Верховний суд України дозволив не сплачувати.

До речі, днями на "РБК-Україна" вийшло масштабне інтерв’ю власників ТОВ "Агро Газ Трейдинг" Колота і Горбуненка. У ньому вони переконують, що насправді їхня компанія врятувала ОПЗ від остаточного занепаду і що вони зовсім не ховаються від слідства. А якщо і живуть за кордоном – то виключно з огляду на бізнес-інтереси.

В інтерв’ю вони також розповідають про "справедливість до простого інвестора" і скаржаться, що держава повинна, навпаки, допомагати, а не переслідувати таких, як вони. І висловлюють надію, що майбутній процес приватизації ОПЗ не стане "політичним шоу". Так буває: підприємці вміло втікають від прокурорів і детективів НАБУ, вірячи, що на шляху зустрінуть свою прекрасну і всесильну "інвестняню".

"Телеграф" має намір і надалі стежити за сюжетними перипетіями серіалу з приватизацією ОПЗ. І обов’язково звернеться до ФДМУ та САП, щоб дізнатися, що вони думають про перспективи такого неоднозначного учасника приватизації, як ТОВ "Агро Газ Трейдинг". Не перемикайтеся.

Офіційна відповідь ТОВ "Агро Газ Трейдінг"

Твердження, що стосуються діяльності компанії Agro Gas Trading та її ділових відносин із контрагентами, поширені без належної перевірки їхньої достовірності та без отримання офіційної позиції самої компанії і без урахування ключових фактів господарської діяльності AGT та її економічного внеску в стабілізацію роботи ОПЗ у 2019-2021 роках.

Ми підкреслюємо:

• У рамках співпраці з ОПЗ AGT забезпечила поставку заводу близько 1,42 млрд м³ природного газу; на потужностях ОПЗ було вироблено орієнтовно 1,735 млн тонн карбаміду та 187 тис. тонн аміаку, понад 90% цієї продукції було поставлено на експорт, що дало валютну виручку країні.
• Співпраця дозволила зберегти понад 3000 робочих місць, підвищити заробітну плату працівникам більш ніж на 20%, відновити виплати та преміювання персоналу, а також погасити 68,1 млн грн заборгованості перед групою "Нафтогаз".
• Завод отримував узгоджену контрактом оплату своїх виробничих послуг, що включала підвищені надбавки до тарифу переробки саме для підтримки операційної стійкості підприємства.

Навмисне ігнорування цих фактів у публікації та одночасне приписування AGT ролі "структури, через яку викачували гроші", формує у невизначеного кола читачів враження, що компанія як юридична особа або окремі її представники винні у вчиненні кримінального правопорушення.

Твердження про те, що участь AGT у приватизаційному аукціоні може бути прикриттям корупційної угоди, є умоглядним припущенням і не підтверджено жодним фактом, договором, корпоративним зв’язком чи будь-яким документом, що свідчить про наявність контролю або впливу з боку Дмитра Фірташа на AGT, її бенефіціарів. AGT офіційно заявляє, що компанія є незалежним приватним українським підприємством, не перебуває у сферах контролю жодної фінансово-промислової групи, пов’язаної з громадянином Дмитром Фірташем, не має з ним спільних активів, спільних корпоративних структур чи спільних бізнес-інтересів.

Посилання авторів матеріалу на багаторівневі родинні зв’язки третіх осіб, побудовані за принципом "родич знайомого колись працював у структурі, яку медіа пов’язували з Фірташем", не може вважатися доказом і, навпаки, є класичним прикладом спекулятивної побудови репутаційної маніпуляції. Така наклейка ярлика фактично ототожнює AGT із підсанкційним олігархом і виносить оціночний висновок про нібито корупційний характер участі AGT в аукціоні, прямо шкодить діловій репутації компанії та створює у читача помилкове враження про незаконність її намірів.

Компанія подала офіційну заявку на участь у приватизаційному аукціоні ОПЗ відповідно до процедур, визначених законодавством України, надала повний пакет документів і сплатила реєстраційний внесок. Намір компанії прозорий: відновити виробництво, модернізувати технологічні вузли, підвищити ефективність споживання енергоресурсів, зберегти та розвинути робочі місця в регіоні, зміцнити експортну спроможність країни у сегменті мінеральних добрив та аміаку.

AGT особливо підкреслює: станом на дату цієї заяви жодного обвинувального вироку суду щодо посадових або бенефіціарних осіб AGT не існує. Жодного рішення суду, що встановлює вину компанії або її посадових осіб у завданні шкоди ОПЗ, немає. Будь-яке інше подання інформації є порушенням принципу презумпції невинуватості.