Працював на російський ВПК з Кременчуга: суд виніс вирок інженеру за дистанційний колабораціонізм

Працював на російський ВПК з Кременчуга: суд виніс вирок інженеру за дистанційний колабораціонізм

Автозаводський районний суд м. Кременчука у справі № 524/14838/25 виніс вирок Антону Подолянчуку, уродженцю Сіверськодонецьк, за колабораційну діяльність. Чоловік, перебуваючи на території, підконтрольній Україні, дистанційно створював технічну документацію для стратегічних підприємств Росії, які підтримують військово-промисловий комплекс країни-агресора.

7 січня 2026 року суд визнав його винним за ч. 4 ст. 111-1 КК України (здійснення господарської діяльності у співпраці з державою-агресором).

Проєкт для ворожих гігантів

За даними справи, після початку повномасштабного вторгнення Подолянчук не припинив співпрацю з російською компанією ООО «ТехИнновации» (м. Москва). Як спеціаліст у сфері проєктування, він отримував через хмарні сховища та месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) технічні завдання, креслення та стандарти РФ.

У період з 2022 по 2025 роки він створював експлуатаційно-технічні інструкції для трубопроводів та механізмів для таких російських гігантів, як:

1. ПАО «ГМК «Норильский Никель» (забезпечує продукцією російський ВПК);
2. АО «Газпромнефть-МНПЗ» (структура «Газпрому»);
3. ООО «Иркутская нефтяная компания» та інші нафтопереробні заводи РФ.

Готову документацію інженер передавав через файлообмінник «DropMeFiles», а за виконану роботу отримував оплату на свої банківські картки з території Росії.

Каяття та вирок

Під час судового засідання Антон Подолянчук повністю визнав свою провину та висловив щире каяття за скоєне. Суд врахував його розкаяння, активну допомогу у розкритті злочину, а також наявність на утриманні неповнолітньої доньки. Також було зазначено, що раніше чоловік не мав судимостей.

Суд постановив:

1. Визнати Подолянчука винним та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
2. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
3. Заборонити засудженому протягом 10 років займатися діяльністю, пов’язаною з розробкою інструкцій для технологічного обладнання.

Правоохоронці наголошують: будь-яка економічна чи технічна підтримка підприємств держави-агресора є злочином проти національної безпеки України, навіть якщо вона здійснюється дистанційно.