Мільярди на світлі: як інсайдерські схеми та "фіксована маржа" вимивають бюджетні гроші під час енергокризи

Мільярди на світлі: як інсайдерські схеми та "фіксована маржа" вимивають бюджетні гроші під час енергокризи

Електророзпил за схемою: як на тендерах розподіляють мільярди, поки країна залишається без електрики.

З 18 по 24 січня в системі «Прозорро» було розміщено 93 тисячі оголошень про закупівлі на суму 28,99 млрд грн. Найбільші контракти тижня пов’язані з електроенергією. Саме вони демонструють, як в умовах війни та нестачі ресурсів створюється механізм отримання надприбутків із бюджету, повідомляють НАШІ ГРОШІ.

Львівське КП «Львівводоканал» замовило електроенергію на 892,29 млн грн у ТОВ «Львівенергозбут». Київське квартирно-експлуатаційне управління Міноборони уклало контракт на 620,49 млн грн із ТОВ «Оператор енергії». Формально все законно, але насправді це типова схема «гарантованої маржі», де відсутні ризики, а прибуток заздалегідь закладений у вартість.

Електроенергія для кінцевих споживачів продається за формулою: ринкова ціна «на добу наперед» плюс фіксована націнка постачальника. Ця націнка залишається незмінною при будь-яких змінах ринкової вартості та залежить лише від обсягу кіловат-годин. Що більше спожито — то вищий дохід продавця.

У випадку з «Львівенергозбутом» націнка склала 18 копійок за кВт·год. При обсязі 96,28 млн кВт·год це понад 20 млн грн чистого прибутку з урахуванням ПДВ. У «Оператора енергії» запити вищі — 41 копійка за кВт·год. На постачанні 65 млн кВт·год вони заробили близько 27 млн грн націнки. При цьому львівський водоканал отримає більше електроенергії, а заплатить менше, ніж військові в Києві.

Різниця пояснюється умовами закупівель. Замовники самі включають націнку в очікувану вартість. Знизити її можна або на стадії розробки технічного завдання, або за наявності реальної конкуренції. Однак конкуренції не було ні у Львові, ні в Києві. «Львівенергозбут» хоча б формально зменшив ціну, показавши маржу в 2,6%. «Оператор енергії» не зробив навіть цього — їхня маржа склала майже 6% від початкової вартості. Для порівняння: на початку січня у найбільших комунальних контрактів маржа була близько 3%, а Миколаївське КЕУ Міноборони обмежилося 4%.

Однак це лише кінцевий продавець. Основні гроші заробляються на оптовому рівні.

Головний виробник електроенергії в країні — «Енергоатом», частка якого перевищує 60%. Його електроенергію реалізують через аукціони за двосторонніми договорами. У нещодавньому скандалі «Енергоатом» продав ресурс за 7,56 грн за кВт·год у момент, коли деякі учасники ринку вже знали, що ціновий ліміт скоро підвищать до 15 грн через імпорт із ЄС. Ринкова ціна «на добу наперед» швидко зросла до 10–13 грн.

Різниця між 7,56 грн і ринковою вартістю стала чистим прибутком оптовиків. Якби «Енергоатом» одразу продавав за 10 грн, ці кошти залишилися б у державному бюджеті. Натомість вони дісталися приватним трейдерам, які, згідно з аналізом, збільшили обсяги закупівель у 3–5 разів, володіючи інсайдерською інформацією.

Йдеться про компанії «Таргет енерджі», «Зе.Тек», «Де трейдинг», «ТЕС», «КЕСКО», «УПС трейдинг», «Систем трейд груп», «ЕСГ», «Толк Україна». Їхній потенційний прибуток становить від 2,5 до 5,5 грн за кожен кіловат, а рентабельність досягає 50% від ціни покупки. Для ринку, де зазвичай заробляють частки відсотка, це відхилення від норми.

Після розголосу ситуації «Д.Трейдинг» із групи Ріната Ахметова оголосила про намір відмовитися від угоди, щоб не бути причетною до «інсайдерської» схеми. Інші учасники, які контролюють близько 80% продажів «Енергоатома», подібних кроків не зробили.

Зрештою, схема виглядає так. Державний виробник продає електроенергію за низькою ціною. Оптовик заробляє на зростанні вартості. Роздрібний постачальник фіксує свою націнку в тендері без конкуренції. Замовник оплачує. Бюджет зазнає втрат. А розмови про дефіцит, відключення та «складну ситуацію» стають лише декорацією для перерозподілу мільярдів.