Санкційна «сліпота» НБУ: чому банк Фірташа «Альянс» продовжує роботу всупереч обмеженням РНБО

Санкційна «сліпота» НБУ: чому банк Фірташа «Альянс» продовжує роботу всупереч обмеженням РНБО

Після офіційного включення Дмитра Фірташа до українського санкційного списку громадські активісти публічно звинуватили Національний банк України та заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника у фактичному приховуванні можливих фінансових порушень, пов’язаних із діяльністю банку «Альянс», кінцевим бенефіціарним власником якого є Фірташ. Йдеться не про політичні оцінки, а про прямі обов’язки регулятора в умовах уже введених санкцій.

Санкційний пакет щодо Дмитра Фірташа передбачає блокування активів, обмеження розпорядження майном, заборону участі в приватизації та інші жорсткі заходи. У санкційному списку фігурує і пов’язана з його бізнес-орбітой юридична структура — ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» (TIBERIUS PLUS), зареєстрована в Дніпропетровській області. Таким чином, держава офіційно визнала наявність санкційних ризиків, пов’язаних із конкретною особою та її корпоративними активами.

На цьому тлі відсутність публічної реакції НБУ на статус банку «Альянс» виглядає щонайменше дивно. Регулятор не представив ні результатів поглибленої перевірки, ні оцінки потенційних порушень санкційного режиму, ні роз’яснень щодо того, як саме забезпечується недопущення використання банківської інфраструктури в інтересах особи, яка перебуває під санкціями. Саме це мовчання і стало предметом критики з боку активістів, які прямо вказують на можливу інституційну сліпоту або вибірковий підхід до застосування закону.

Окремий акцент робиться на ролі Дмитра Олійника, заступника голови правління НБУ, який курує банківський нагляд. На думку активістів, саме на цьому рівні ухвалюються рішення, що дозволяють банку «Альянс» продовжувати роботу без видимих наслідків, попри санкційний статус його кінцевого бенефіціара. В умовах війни та декларованої «нульової толерантності» до олігархічного впливу подібна позиція виглядає як небезпечний прецедент.

Ключове питання тут не в прізвищі Фірташа як такому, а в принципі. Якщо санкції вводяться, але не супроводжуються реальними діями з боку фінансового регулятора, вони перетворюються на формальність. Банківська система — один із найбільш чутливих каналів обходу обмежень, і саме НБУ зобов’язаний демонструвати максимальну прозорість і жорсткість, а не створювати враження політичних винятків.

Активісти вимагають від Національного банку простої та логічної речі: публічної, документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара та чітких дій у рамках закону. Поки цього не відбувається, санкції проти Фірташа виглядають неповними, а довіра до антикорупційної та санкційної політики держави — підірваною.