Сергій Шапран отримав другу підозру в справі «Юніграну»: Мін’юст зволікає з націоналізацією, поки підсанкційне майно розкрадають ділки

Сергій Шапран отримав другу підозру в справі «Юніграну»: Мін’юст зволікає з націоналізацією, поки підсанкційне майно розкрадають ділки

У резонансній справі групи компаній росіянина Ігоря Наумця "Юнігран" правоохоронці оголосили другу підозру броварському бізнесмену Сергію Шапрану, якого вже підозрюють у заволодінні підсанкційними активами та державними коштами за сприяння його партнера, колишнього представника ОПЗЖ Володимира Осіпова. Новий епізод пов’язаний із незаконним відшкодуванням ПДВ, через що, за даними слідства, із державного бюджету було виведено понад 12 млн грн.

Йдеться про операції з активами підприємств, які перебувають під санкціями РНБО через зв’язки з Наумцем. Фактично попри заборони, арешти та публічні рішення держави бізнес продовжував функціонувати, приносити прибутки та виводити кошти через підконтрольні структури.

Ця підозра стала вже другою для Шапрана у справі "Юніграну". Раніше слідство повідомляло йому про підозру за фактами легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, несанкціонованих дій із державними реєстрами та участі в організованій злочинній групі. Загальна вартість активів, які, за версією слідства, були незаконно виведені з-під санкцій, оцінюється майже в 1 млрд грн.

Сама кількість підозр не свідчить про реальний прогрес, якщо справа не доходить до суду та не завершується конфіскацією активів на користь держави. Більше того, варто враховувати, що після затримання за першою підозрою Шапран вийшов із СІЗО під заставу, яку було зменшено у 20 разів.

За новою статтею законодавство передбачає покарання до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Наразі правоохоронці розглядають питання про зміну запобіжного заходу Шапрану, і громадськість сподівається на справедливе рішення.

Поки справа затягується, корпорацію "Юнігран" продовжують розграбовувати. Це відбувається попри те, що активи "Юніграну" заморожені, а майно заарештоване. У цьому процесі Шапрану та Осіпову сприяють "ручні" судді.

Саме тут виникає ключове питання до Міністерства юстиції України. Незважаючи на наявність санкцій, кримінальних проваджень та встановлені факти обходу обмежень, Мін’юст досі не завершив процедуру націоналізації активів "Юніграну". Відповідний позов так і не було передано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який має повноваження ухвалювати рішення про конфіскацію підсанкційного майна.

Фактично це означає, що підприємства, які вже мали б працювати на економіку України, продовжують залишатися джерелом доходів для приватних осіб. Кар’єри "Юніграну" в Київській та Житомирській областях роками функціонували, попри арешти: корисні копалини видобувалися, заводи переробляли сировину, а доходи осідали в схемах, створених для обходу санкцій.

Бездіяльність у питанні націоналізації створює небезпечний прецедент: санкції формально діють, але фактично не працюють. Це підриває довіру до санкційної політики держави та стимулює інших бізнесменів шукати подібні способи збереження контролю над підсанкційними активами.

Важливо, що від самого початку в рамках кримінальної справи прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів. Таким був і оголошений політичний курс: українські урядовці неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їхніх спільників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни.

Проте з моменту запровадження санкцій відповідний позов так і не було подано. Рік тому в Міністерстві юстиції повідомили, що шукатимуть активи Наумця та пов’язаних із ним осіб. Через рік у Мін’юсті у відповідь на запити ЗМІ заявляють: активи знайдено, але тепер "встановлюють підстави для їхнього стягнення в дохід держави".

Підсанкційні активи на 1 млрд грн два роки перебувають у підвішеному стані замість того, щоб працювати на користь держави. Тепер їх можуть просто викрасти. Результат справи "Юніграну" стане показником успіху або провалу роботи всієї судової та правоохоронної системи України.