Рекорд «гречки» за бюджетні гроші: депутати Київради роздали виборцям майже 2 мільярди гривень

Рекорд «гречки» за бюджетні гроші: депутати Київради роздали виборцям майже 2 мільярди гривень

У 2025 році Київрада встановила безпрецедентний рекорд за обсягами так званих "депутатських фондів" ("соцеконом"), або коштів на виконання "доручень виборців". На це депутати спрямували майже 2 млрд грн, і ця сума не має аналогів ні в інших містах України, ні в попередніх бюджетах самого Києва. Фактично кожен депутат міськради розпоряджався 15 млн грн, і хоча обов’язку витратити всі кошти не було, більшість обранців використали всю або майже всю суму.

Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем ("соцеконом"), провів ресурс ЧЕСНО.

У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.

• 63 депутати планували використати весь фонд;
• 33 депутати – від 10 до 15 млн грн;
• 13 депутатів – у межах 5-10 млн грн;
• 6 депутатів – до 5 млн грн.

Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.

Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.

Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на "соцеконом", були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.

Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників "Європейської солідарності" – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.

На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне "гречкосійство", тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів уже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.

Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект "привласнення" бюджетних результатів.

"Середній "чек" у приблизно 2 тис. грн дозволив політикам охопити десятки тисяч виборців і сформувати персоналізовану лояльність до конкретної особи. І, здається, відмовлятися від депутатських фондів столичні обранці не планують, адже далеко не кожен кандидат може дозволити собі витратити на передвиборчу агітацію 15 млн грн. Тим більше коли йдеться про бюджетні кошти, які за допомогою клавіатури та кількох правильних акцентів можуть перетворитися на гідну піар-кампанію", – підсумовують аналітики.