Кінець схеми «Юнігран»: Суд відкрив справу проти Шапрана та підсанкційного росіянина Наумця щодо скасування реєстрації активів

Проти бізнесмена Сергія Шапрана, росіянина під санкціями РНБО Ігоря Наумця та ЗНВКІФ «Денмарк» (який повністю належить Шапрану) подано позов про скасування реєстраційних записів. Якщо Господарський суд Києва задовольнить цей позов, переоформлення активів «Юнігран» може бути скасовано. Таким чином держава отримає шанс націоналізувати активи, які давно мали б працювати на користь України.

Позов подав «Гадрон Мастер Фанд Сірієс II», про що йдеться в матеріалах справи №910/2366/26. «Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, а враховуючи приписи статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом — ГПК України), предмет позову та категорію справи суд вважає за доцільне розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження», — зазначено в ухвалі суду.

Також «Гадрон Мастер Фанд Сірієс II» просив залучити як третіх осіб президента, КМУ, Мін’юст, ОГП, СБУ, РНБО, Європейський банк реконструкції та розвитку та ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД». Суд залучив до справи як третю сторону всіх, крім президента.

При цьому, за інформацією OBOZ.UA, майже всі зазначені учасники активно працюють над тим, щоб держава отримала активи, які давно мали б їй належати. Єдиний виняток — Мін’юст, який фактично затягує справу.

Так, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях щодо перешкоджання державним органам націоналізувати активи групи «Юнігран». За фактами заволодіння іноземними інвестиціями Європейського банку реконструкції та розвитку, розтрати, відчуження та приховування заставного майна та з інших питань (№ 12022000000000359 від 04.05.2022, № 42022000000000455 від 14.04.2022, №42025000000000719 від 25.08.2025, №42025000000000720 від 25.08.2025).

Справа «Юнігран»: що відомо

Сергія Шапрана затримали та взяли під варту у червні 2025 року. Він фігурує в низці розслідувань, але до СІЗО його відправили в межах кримінального провадження № 42022000000000455. А вже в грудні слідча суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко задовольнила позов новоспеченої адвокатки Анастасії Литвин та зняла арешт з мільярдних активів «Юніграна».

Провадження № 42022000000000455 стосується активів «Юніграна», які Шапран і його партнер Володимир Осіпов (ексдепутат Одеської облради від «Опоблоку») привласнили за давно відомою ЗМІ схемою — за допомогою перереєстрації активів Ігоря Наумця на підконтрольні компанії.

21 червня поліцейські оголосили 19 підозр фігурантам, включно із самими Шапраном і Наумцем. Стверджувалося, що підозри оголошено всім учасникам схеми — від організаторів до виконавців. Серед них — керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та «інші особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, попри дію санкцій».

Спочатку громадянин РФ Ігор Наумець створив в Україні групу компаній «Юнігран» (у складі ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран Сервіс», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», АТ «Малинський каменедробильний завод», АТ «Коростенський кар’єр», ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» та інших підприємств). Діяльність цих компаній в умовах повномасштабної російської агресії створювала загрозу безпеці української державності, тому 12.05.2023 р. указом президента №279/2023 було запроваджено санкції РНБО у вигляді блокування активів «Юніграна» та його бенефіціарних власників.

Ситуацією 2023 року вирішили скористатися Шапран і Осіпов. Їхньою метою стало привласнення активів, які мала отримати держава. Наумець, за версією слідства, теж мав залишитися «в плюсі».

Свій план ділки почали втілювати зі зняття арештів. Після їхнього скасування, ймовірно за участю «потрібних» суддів, для ділків відкрився шлях до виведення заблокованих активів з-під санкцій. У підсумку майно групи компаній «Юнігран», виведене на підконтрольні компанії, фактично перейшло у власність Шапрана.

З кінця 2024 року кримінальне провадження про заволодіння «Юніграном» набуло руху. Було накладено арешти на майно та корпоративні права ТОВ «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Юні Стоун Плент», «Коростенська видобувна компанія», «Малинська видобувна компанія». Тобто саме тих компаній, на які Шапран та Осіпов вивели підсанкційні активи «Юніграна». Також було арештовано ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД».

Арештовані корпоративні права та майно передано в управління АРМА. Проте це не вирішило проблему: частина активів продовжила працювати попри арешти. Ба більше, Шапран, коли його затримали, їхав за кордон на машині, яка також перебуває під арештом. Це викликало серйозні питання до ефективності роботи АРМА.

Наприкінці травня 2025 року Мін’юст офіційно повернув державі захоплене майно підсанкційного «Юніграна». Відомство скасувало незаконний продаж і анулювало реєстраційні процедури з передачі нерухомих активів ТОВ «Юнігран» і ТОВ «Юнігран-Сервіс». Однак повноцінної націоналізації майна так і не відбулося. Тепер суд скасував це рішення.