Ціна «липового» сертифіката: волинський бізнесмен сплатить понад 500 тисяч гривень штрафу за махінації з Mercedes S-класу

Преміальний імпортний автомобіль і фальшивий сертифікат: Волинський суд наклав на директора фірми штраф у пів мільйона гривень.

Про це пишуть в «Судом по схемах».

Любомльський районний суд Волинської області визнав винним Назара Троцюка, директора ТОВ «Вест Делюкс Трейд», у порушенні митних правил під час розмитнення елітного авто. Підприємець хотів уникнути сплати податків, використавши підроблений польський документ.

Обставини справи

У липні 2024 року Назар Троцюк сам розмитнював вживаний Mercedes-Benz S 580 4Matic 2022 року випуску. Автомобіль продавала німецька фірма «7leasing.com GmbH».

Щоб знизити митні платежі, керівник подав до митниці сертифікат EUR.1 про походження товару, нібито виданий у польському Любліні. Такий документ дозволяє преференційний режим (звільнення від мита) для товарів з ЄС.

Міжнародна перевірка

Волинська митниця перевірила документ через міжнародні канали. У червні 2025 року Податкова адміністрація Любліна офіційно повідомила: цей сертифікат не видавався польськими митниками і є фальшивим.

Через фальсифікацію бюджет України втратив 567 731,99 гривні.

Позиція захисту та рішення суду

Адвокати Троцюка вимагали закрити справу, посилаючись на те, що:
1. Директор не знав про підробку, документи надав німецький продавець.
2. Справа має перейти до Бюро економічної безпеки (БЕБ) для об’єднання з кримінальним провадженням.

Суддя А.Л. Гайдук відмовила в цьому. Суд наголосив: недоплата (567 тис. грн) не сягає кримінального порогу в 4,5 млн грн, тож справа адміністративна. Імпортер не діяв як «добросовісна жертва»: не пред’явив претензій продавцю й не перевірив документ самостійно.

Результат: Назара Троцюка визнали винним за ст. 485 МК України. Штраф — 100% від недоплати, тобто 567 731,99 гривні. Додатково — судовий збір.

Хитрощі адвокатів

Адвокати часто намагаються перекинути такі справи до БЕБ чи поліції, аби «загальмувати» їх у довгих кримінальних розслідуваннях. Суд розмежував чітко:
• Кримінальна відповідальність (ст. 212 ККУ): від значних розмірів ухилення (понад 4,5 млн грн у 2024 році).
• Адміністративна відповідальність (ст. 485 МКУ): за будь-яке ухилення з метою зменшення платежів.

Сума в 567 тис. грн замала для криміналу, тому суд залишив справу у своїй компетенції.