Тариф 4,32 гривень залишається: Свириденко пообіцяла стабільність ціною 170 мільярдів бюджетних гривень

Тариф 4,32 гривень залишається: Свириденко пообіцяла стабільність ціною 170 мільярдів бюджетних гривень

Тарифи на світло для населення залишаться без змін, 4,32 грн/кВт. Принаймні до 1 листопада.

Про це повідомила Премʼєрка Юлія Свириденко.

Але традиційно в таких історіях є велике але…

Реальну вартість тарифу переклали на ПУПси - постачальників універсальних послуг - компанії, яким ви платите за світло. І на бізнес. Саме їх коштом і буде цей бенкет.
Але не хвилюйтеся, вони з вас своє візьмуть, але з іншого боку.

Отже.

Як формується наш тариф, якщо на ринку ціна сягає 12 грн, а 4,32 грн/кВт - це пільгова ціна для населення.

Цей тариф охоплює вартість генерації, витрати на передачу “Укренерго”, розподіл (обленерго) та послуги постачальника.
Теж саме платить і бізнес, але дорожче.
Різницю між пільговою ціною (4,32 грн) і реальною (середньозважена 6 грн, максимальна 12 грн) має хтось покрити.

Ці обовʼязки держава поклала на дві компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго”.
Саме вони - в пропорції 90% і 10% - компенсують ціну приватним і державним ПУПсам.
Тож в цілому, постачальникам послуг байдуже на ціну електрики на ринку.

Свої гроші вони все одно отримають від двох державних компаній. Система трошки дірява з погляду бізнесу.
Однак, бездоганна з погляду політичного та соціального ландшафту.

Низькі тарифи - лояльність до влади і жодних бунтів.
З одним невеличким але. Це рішення щороку коштує бюджету до 170 мільярдів гривень. Гроші, які могли б піти на армію. Натомість йдуть до ПУПсів.

Де ж “Енергоатом” бере ці гроші, щоби компенсувати?
Дешева атомна електроенергія - а вона справді має найнижчу собівартість і колосальні обсяги генерації - продається на ринку бізнесам. За ринковими цінами.
Нинішня ціна на електрику на “Ринку на добу наперед” (РДН) коливається від 1 копійки за кіловат і до 12 гривень у піку.
Це означає, що вночі чи в сонячний день електрика коштує дуже дешево, а в ранкові чи вечірні години, коли споживання зростає - захмарно.
Саме у ранкові і вечірні піки, коли базової дешевої генерації недостатньо, енергосистема вимушена залучати дорогий ресурс - маневрову генерацію (газопоршневі установки) або імпорт. Тому ціна на електрику і зростає.
Однак, цей стрибок ціни в нашій державі обмежений прайскепами.

Прайскеп - це максимум, вище якого торгувати неможна.
Цю стелю затверджує НКРЕКП. Протягом останнього місяця діяли такі цінові обмеження, що бізнесу було просто невигідно генерувати. А імпорт ставав неможливим.
Саме тому з 1 травня НКРЕКП знову підняли прйскепи. (https://www.nerc.gov.ua/news/nkrekp-vstanovyla-novi-hranychni-tsiny-na-rynku-elektroenerhii)

Згідно з постановою, на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку максимальний прайскеп встановлено 15 грн/кВт для всіх годин доби. Мінімальні граничні ціни залишилися без змін.

І це, фактично, формує золотий час для виробників електроенергії.
Повернення до вищих прайскепів враховує позицію передусім газопоршневиків, яким раніше дешевше було стояти, аніж виробляти електрику.
Вища ціна на ринку прискорить окупність проєктів, а відтак в країні можливо розгорнеться бум газової генерації. Володимир Кудрицький, співвласник компанії Negen, відверто звинувачує НКРЕКП в маніпуляціях ціною і говорить, що попри заявлений владою курс на розбудову децентралізованої генерації більшість інвесторів заморозили свої проєкти.
Вони застигли в очікуванні - а що ж буде далі? Проте, ті хто побудувались вже будуть працювати.

Але головне що в цьому є хороші новини для простих споживачів, адже це точно помʼякшить графіки відключень влітку, коли споживання значно зросте.
Газова генерація та імпорт працюватимуть на повну, отже є шанс на покриття піків. Питання лише за якою ціною?

Для побутових споживачів нічого не зміниться, тариф залишається на рівні 4,32 грн/кВт.
А от для бізнес-споживачів, тих хто купуватиме дорогу електрику, все зміниться кардинально.
Зростання ціни неминуче призведе до подорожчання товарів і послуг для населення. А це означає додатковий тиск на економіку, інфляцію і кінцеву вартість товарів.

І тут питання - що краще сидіти без світла? Чи платити більше?