Мільйонні схеми на митниці та «фунти»: як луцька пенсіонерка стала королевою імпорту екскаваторів і померла під судом

Історія Марії Бушевої — класична й водночас трагічна ілюстрація того, як у митних «схемах» використовують найбідніших людей. Жінка, яка свого часу потрапила під суд за дрібну крадіжку, раптом стала «директоркою» компанії з оборотами у десятки мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах".

Скромний початок «кримінальної кар’єри»

У 2019 році Луцький міськрайонний суд розглядав справу пенсіонерки Марії Бушевої. Її обвинувачували за ч. 1 ст. 51 КУпАП — дрібне викрадення чужого майна. Сума збитків була мізерною, а сама жінка на судові засідання навіть не з’являлася. Зрештою суд закрив справу через закінчення строків притягнення до відповідальності.

Саме тоді, ймовірно, малозабезпечена пенсіонерка і потрапила в поле зору «мисливців за паспортами».

Для великих гравців тіньового ринку така людина — ідеальний «директор»: без майна, без впливу, соціально незахищена. Особа, якій фактично нічого втрачати, окрім власних боргів і проблем.

Королева екскаваторів

Вже за рік після історії з дрібною крадіжкою пенсіонерка Бушева, згідно з документами, очолює ТОВ «ФЛОРЕО». Компанія починає масово імпортувати в Україну важку техніку: навантажувачі, екскаватори та трактори.

Схема працювала масштабно. Через брокерську компанію ТОВ «МІ-7», за даними митних матеріалів, оформлювалися документи із заниженням вартості товарів, фіктивними відправниками та підробленими польськими сертифікатами EUR.1.

Унаслідок таких дій державний бюджет недоотримав понад 5,6 млн грн податків.

Адвокатська стратегія: затягнути й перечекати

Коли митниця почала передавати до суду протоколи про порушення митних правил, інтереси пенсіонерки взялася представляти адвокатка Яна Кінах (АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП»).

Втім, стратегія захисту виглядала доволі специфічною.

Замість доведення невинуватості клієнтки захист активно використовував механізми затягування процесу. Основним інструментом стали клопотання про передачу матеріалів справи до Бюро економічної безпеки у зв’язку з наявністю кримінального провадження № 72023000310000011 від 23.02.2023 за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України.

Це дозволяло роками блокувати винесення постанов у справах про порушення митних правил.

Сама Марія Бушева жодного разу не з’явилася до суду, аби пояснити, як пенсіонерка з Луцька змогла організувати міжнародні поставки важкої техніки.

Кінці у воду

Фінал цієї історії настав у травні 2026 року. Любомльський районний суд закрив останню справу щодо Бушевої у зв’язку зі смертю особи.

Згідно з актовим записом, жінка померла ще 04 січня 2026 року. Разом із її смертю були припинені й усі адміністративні провадження.

Організатори схеми можуть видихнути: «директор», який формально мав відповідати перед законом, уже нічого нікому не розповість.

Державний бюджет залишився без мільйонів гривень, а реальні бенефіціари ТОВ «ФЛОРЕО», які роками ховалися за спиною літньої жінки, — на волі та з прибутками.

Системний підхід

За наявними судовими матеріалами, адвокатка Яна Кінах представляє інтереси й інших подібних «керівників».

Сама схема працює за типовим алгоритмом:

- Знайти малозабезпечену особу — так званого «фунта».

- Оформити на неї компанію-імпортера.

- Провести мільйонні операції з використанням підроблених документів.

- Максимально затягувати судові процеси.

Смерть Марії Бушевої — це не просто завершення окремої судової історії. Це чергове нагадування про те, що в українських митних схемах людські долі нерідко стають розхідним матеріалом для прикриття реальних організаторів.