Суд Львова відмовився арештовувати майно підприємиці з Трускавця у справі про мільйонний переказ

Львівський суд відмовив у арешті майна підприємиці з Трускавця: одеська компанія намагалася заблокувати понад мільйон гривень через шахрайську схему.

Господарський суд Львівської області відмовив ТОВ «Західстандарт система» (Одеса) у задоволенні клопотання про забезпечення позову до його подання. Компанія просила накласти арешт на автомобіль Ford Mondeo 2009 року випуску та грошові кошти ФОП Софії Панчишин у межах 1 млн грн.

10 жовтня 2025 року з рахунку ТОВ «Західстандарт система» в АТ «Асвіо Банк» на рахунок ФОП Софії Панчишин в АТ «Райффайзен Банк» надійшли чотири платежі загальною сумою 1 млн грн. У призначенні платежів було зазначено «оплата за товар» за договорами № 322, 323, 325 і 327, нібито укладеними того ж дня.

Компанія стверджує, що платежі здійснили невстановлені особи через систему «Клієнт-Банк» з використанням електронного цифрового підпису виконувача обов’язків директора. Сам директор і посадові особи товариства платіжних доручень не формували, а договірних відносин із ФОП Панчишин не існувало.

ФОП Софія Панчишин зазначила, що рахунок відкрила лише 30 вересня 2025 року, і на момент надходження коштів він ще не був повністю активований. Про зарахування коштів вона дізналася лише 13 жовтня від адвоката компанії. Того ж дня, 10 жовтня, гроші майже одразу були перераховані далі — на рахунки щонайменше десяти третіх осіб. Підприємиця вважає себе жертвою шахрайства.

За фактом списання коштів з рахунку ТОВ «Західстандарт система» Солом’янське управління поліції Києва відкрило кримінальне провадження № 12025100090003283 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство у великих розмірах або з використанням комп’ютерної техніки).

Паралельно з рахунку пов’язаного ТОВ «Евростандарт система» того ж дня на той самий рахунок ФОП Панчишин переказали ще 432 100 грн. За цим епізодом відкрито провадження № 12025100090003301 за ч. 5 ст. 361 КК (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем під час воєнного стану). ФОП просила визнати її потерпілою, однак слідчий відмовив.

Суд також звернув увагу, що обидві компанії фігурують у давнішому кримінальному провадженні № 62021000000000861 (від 2021 року) за ознаками ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК) та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК). У межах тієї справи раніше вже накладали арешти на рахунки компаній.

Позиція підприємиці

Софія Панчишин веде бізнес у сфері громадського харчування. У жовтні 2024 року вона отримала мікрогрант від Державного центру зайнятості в розмірі 250 000 грн і відкрила коктейльний бар «Pardox» у Трускавці. На роботу прийняла двох працівників — бармена та кухаря.

Вона наголосила, що арешт коштів унеможливить виплату зарплати, розрахунки з постачальниками, оренду, податки та комунальні платежі. Це може призвести до зупинення бізнесу, втрати робочих місць і навіть до вимоги повернути грантові кошти через порушення умов програми.

Суд підкреслив кілька ключових моментів:

1. Кошти не залишилися у ФОП. Вони були зараховані і того ж дня перераховані третім особам. Немає доказів, що підприємиця реально набула або зберегла ці гроші у своїй майновій сфері чи мала можливість ними розпоряджатися.

2. Обидві сторони називають себе жертвами. Компанія говорить про злам системи «Клієнт-Банк», ФОП — про несанкціоноване використання її рахунку. За таких обставин накладення арешту фактично перекладає наслідки ймовірного злочину на особу, щодо якої не встановлено ні участі у схемі, ні фактичного володіння коштами.

3. Спір має кримінальну, а не господарську природу. Суд зазначив, що питання розшуку і арешту коштів, які стали предметом злочину, належить вирішувати в рамках кримінального провадження (через слідчого та слідчого суддю), а не шляхом забезпечення позову в господарському суді до подання позову.

4. Непропорційність заходу. Арешт рахунків малого бізнесу, створеного за державною грантовою програмою, може повністю заблокувати діяльність, тоді як зв’язок між майном ФОП і спірними коштами не доведений.

5. Відсутність доказів ризику. Немає відомостей, що ФОП намагається приховати чи відчужити майно, щоб уникнути можливого рішення суду.

Суд також звернув увагу, що представник компанії сам визнав: клопотання про арешт коштів у межах кримінального провадження вони не подавали, оскільки вважають роботу правоохоронців неефективною. На думку суду, це не є підставою для заміни кримінально-процесуальних механізмів господарським забезпеченням позову.