«Герань-5» змінює повітряну війну: FT розповіло про нові можливості російських дронів

Нові російські реактивні безпілотники «Герань-5» помітно перевершують попередні версії та змінюють характер повітряної війни.

Про це пише The Financial Times.

Завдяки централізованому виробництву Кремль зміг оперативно доопрацьовувати дрони з урахуванням досвіду бойового застосування та швидко запускати в серію нові модифікації.

При цьому безпілотники обходяться значно дешевше від ракет, які раніше становили основу російських ударів.

«Росія змогла з нуля створити велику виробничу лінію, тому що технологічно це набагато простіше, ніж випуск танків, що потребує унікального та вкрай дорогого обладнання», — зазначив директор московського «Центру аналізу стратегій і технологій» Руслан Пухов.

Масове виробництво прискорило й процес впровадження нововведень.

«По суті, вони пропустили тривалий етап випробувань, який зазвичай присутній під час розробки військової техніки. Кожна зміна одразу надсилалася на фронт, і якщо вона не працювала, її швидко виправляли без зупинки конвеєра», — пояснив Пухов.

Україні вдається перехоплювати лише близько 60 % реактивних безпілотників, тоді як за іншими типами апаратів показник зазвичай становить 90–95 %.

Масова поява нових моделей стала несподіванкою для українських військових і виробників. За їхніми словами, очікувалося, що Росія зробить ставку на менш потужний «герань-3» зі швидкістю близько 300 км/год, а не на швидші та дальнобійніші «герань-4» і «герань-5».

«Було складно передбачити, як розвиватимуться ці плани», — визнало FT представник компанії Wild Hornets, що випускає перехоплювач Sting.

За даними західних фахівців з безпеки та джерела, близького до Кремля, російські можливості в галузі БПЛА настільки зросли, що Тегеран цього року звернувся до Москви з проханням поставити передові «герані» для використання в конфлікті з Ізраїлем і США.

Перший «герань-1» — модернізована версія іранського «шахеда» — ніс бойову частину масою до 20 кг і розвивав максимальну швидкість 185 км/год.

Реактивний «герань-5», прийнятий на озброєння в січні цього року, здатний літати зі швидкістю до 600 км/год, нести 90 кг бойового навантаження та долати відстань до 1000 км.

Модернізація торкнулася не лише швидкості та конструкції: якщо ранні «герані» мали примітивну систему наведення, то нові версії оснащені тепловізійними камерами, системами наведення на базі штучного інтелекту, російськими антенами протидії перешкодам і китайськими модемами для комірчастої мережі.

«Оператор веде дрон на висоті 2–5 км, виявляє ціль, фіксує її камерою, після чого “шахед” автоматично вражає об’єкт», — розповів радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов. За його словами, зараз майже всі реактивні безпілотники оснащені такими камерами.

Видання наводить думку військового аналітика Конрада Музіки, який вважає, що така модернізація стирає межу між безпілотниками та крилатими ракетами.

«Нові дрони літають на швидкостях і висотах, які розмивають різницю між БПЛА та крилатою ракетою. У найближчий час ми, ймовірно, побачимо появу малопомітних версій таких апаратів, і тоді їхнє виробництво, закупівля та застосування стануть ще дорожчими, як і їхнє знищення», — заявив Музіка.

Інший експерт — Фабіан Гоффманн з Норвезького інституту оборонних досліджень — вважає, що за нинішніх темпів Росія може стати найбільшим у світі виробником недорогих крилатих ракет.