"Дніпро" грав у фіналі Ліги Європи у той час, коли в Україні вже більше року йшла війна. На той час усі футбольні клуби почали відчувати на собі наслідки економічної кризи. У "Дніпрі" теж почались перебої, але гордий власник клубу не опускав голову і йшов до тріумфу.
Хоча Ігор Коломойський як ніхто інший знав, що в нових реаліях фінансувати на попередньому рівні команду він вже не зможе. Він знав, що перестане виплачувати людям зароблене і чудово знав, що йому буде наплювати на ображених.
І тепер виникає логічне запитання. Якщо Коломойський знав, що доведеться різко скорочувати фінансування і переходити на молодих футболістів, чому після фіналу Ліги Європи він не влаштував великий розпродаж. На цю мить практично на усіх гравців "Дніпра" був попит. Що б це дало? Судіть самі.
Поступовий продаж лідерів "Дніпра" приніс би команді понад 80 мільйонів євро. І ця сума не висмоктана з пальця. На той час Коноплянку оцінювали у 22-25 мільйонів євро, Дугласа - 5,5 млн., Федецького - 2,5 млн., Селезньова - 3 млн., Ротаня - 800 тисяч, Чигринського - 1 млн., Руїса - 1 млн, Лучкевича - 1,2 млн... І це ще досить занижені суми.
Якби минулого літа Коломойський почав продаж лідерів, він би зараз мав молоду команду, не був би дискваліфікований з єврокубків і заробив би при цьому близько 80 мільйонів євро. Натомість він отримав купу судових позовів, 20-мільйонні борги, втечу футболістів, дискваліфікацію з єврокубків, штрафи, повністю розвалену команду і розлючених та зневірених уболівальників.
