Останній шанс «Газпрому» в Україні. Сценарій запущено?

Останній шанс «Газпрому» в Україні. Сценарій запущено?

Агенти «Газпрому» штучно створюють умови, за яких Україна буде змушена купувати газ за контрактом Тимошенко-Путіна?

Активісти, які спробують перекрити або пошкодити залізничні переїзди і таким чином заблокувати ешелони з вугіллям, заподіють Україні великої шкоди, вважають у Національному інституті стратегічних досліджень при президентові України.

Автор уже неодноразово писав про судовий процес між «Нафтогазом» та «Газпромом» за $38 млрд у Стокгольмському арбітражі. Нагадаємо, що Україна там оскаржує драконівські газові контракти Тимошенко-Путіна 2009 року. Не визнаючи ці контракти, ми вже більше року не купуємо газ у «Газпрому», а отримуємо його реверсом з Європи. Шанси України на перемогу оцінюються як надзвичайно високі. Втім, купівля хоча б мінімальних обсягів газу за цими контрактами значно погіршить правову позицію України в суді.

У попередніх матеріалах було передбачено спроби «Газпрому» та його агентів впливу в Україні штучно створити умови, за яких Україна буде змушена купити газ за контрактом Тимошенко-Путіна до вироку Стокгольмського арбітражу (який очікується в березні 2017 року). Аналіз подій, які розгортаються довкола поставок вугілля з ОРДЛО, може свідчити лише про одне – сценарій запущено!

Цього тижня група активістів, які представилися «ветеранами АТО», заявила, що розробила план економічної блокади ОРДЛО. За їхніми твердженнями, товарообіг між контрольованою та неконтрольованою офіційним Києвом частинами України є незаконним. Особливий акцент спікери цієї спільноти зробили на вугіллі, що постачається з ОРДЛО на українські ТЕС. Саме його насамперед планують заблокувати активісти.

Чому твердження про незаконність постачання «окупованого вугілля» не відповідають дійсності – докладно викладено в попередньому матеріалі «Вугілля із зони АТО. Терористи платять данину Києву?». Втім, зараз мова не про юридичні формальності, а про реальні наслідки можливого блокування вугілля.

Отже, по порядку:

1. Значна частина вугілля для української енергетики надходить з ОРДЛО (з шахт, зареєстрованих в Україні, які платять усі податки, включаючи військовий збір, в український бюджет). Поставки вугілля відбуваються згідно з правилами, затвердженими СБУ, і під чуйним наглядом цієї організації. Реальні запаси на ТЕС станом на 25 грудня становили 1,7 млн тонн (це приблизно два-три тижні роботи).
2. Блокування постачання вугілля з ОРДЛО взимку (коли споживання електроенергії дуже високе) – це загроза неминучого блекауту (відключення світла). Замінити мільйони тонн антрациту (а потрібне вугілля саме цієї марки) в короткий термін неможливо. Польща, на жаль, сама є імпортером антрациту, Росія його нам не продасть, оскільки події розгортаються в її інтересах, а знайти його швидко в необхідних обсягах у ПАР або Австралії не видається можливим.
3. Єдиний шлях уникнення блекауту при такому сценарії – заміщати вугілля газом, запускати газо-мазутні блоки ТЕС. Однак закупівля реверсного газу з Європи обмежена пропускною здатністю трубопровідної системи. І вільних обсягів газу в Європі взимку немає. А газу у нас – обмаль (найнижчі запаси за всю історію). Але ми тримаємося і у «Газпрому» не купуємо.
4. Як тільки у нас виникне загроза знеструмлення, одразу ж з’явиться  «добрий» «Газпром» із черговою «вигідною» пропозицією продати газ за прямим контрактом. І Україна опиниться перед вибором – або замерзати, або купувати газпромівський газ і програти Стокгольмський арбітраж!

Як і більшість громадян, автор – противник розгалужених торгових відносин з ЛДНР. Нічого туди возити горілку і торти. З контрабандою потрібно боротися найжорсткішими методами. Втім, зараз розігрується класична схема, за якою Україну виштовхають у вкрай небезпечну зону.

Росія зараз не може заблокувати поставки вугілля з ОРДЛО через своїх маріонеток. Це лише підтвердить позицію України в Стокгольмі щодо політичного, а не комерційного характеру контракту 2009 року, який приймався під тиском. Тож стратегічний задум кремлівських ляльководів полягає в тому, щоб створити проблеми Україні в самій Україні. І байдуже – свідомо чи ні діють «активісти», важливі лише наслідки, до яких може призвести така активність.

Олексій Полтораков, Національний інститут стратегічних досліджень