
Важко збагнути, чому вважається, що патріотизм – це прерогатива більшості. Якби так було насправді, колаборація ніколи б не перемагала.
Насправді після військової поразки Франції величезна кількість французів підтримувала колаборантський уряд маршала Петена. А от патріотів на чолі з генералом де Голлем не підтримував майже ніхто – ні в самій Франції, ні у світі, ні навіть у вільних від гітлерівців французських колоніях. Оточення де Голля зневажливо називали "жидівським генштабом", маючи на увазі, що от Петен і Лаваль, ці капітулянти, – ото "справжні французи".
Просто якщо патріоти перемагають колаборантів, вчорашні прихильники поразки вмить стають більшими патріотами, ніж переможці й бігають із національними прапорами, як навіжені. А якщо колаборанти перемагають патріотів, зникає саме поняття патріотизму разом із самою державою, територія якої стає просто регіоном чужої країни.
В історії України так траплялось неодноразово саме тому, що патріоти в нас постійно програють більшості, яка навіть і не претендує на патріотизм.