
Коли торік я писав про те, що в Україні триває внутрішнє протистояння з російським націоналізмом, то добряче дістав на горіхи.
"Ні, це маніпуляції! Ми не російські націоналісти! – кричали вони тоді. – Ми – космічні інтернаціоналісти з ноосфери Вернадського й загальнолюдські люди зі звіринця Ціолковського".
А вчора, 18 травня, в них був Гіркін на вечерю. Та тому що після бикових (ідеться про російського письменника Дмитра Бикова – UAInfo) завжди приходять гіркіни. Люди з одного світу. І для всіх наших москвозалежних загальнолюдських інтернаціоналістів Гіркін на екрані Гордона – людина з їхнього світу.
Прозорий кордон, один Кобзон, один Гордон. Їм можна все.
І це лише початок принижень, дорогі мої співвітчизники. Нам пити цю чашу до дна.