План распила облэнерго 2.0

Читати українською
План распила облэнерго 2.0
План распила облэнерго 2.0

29 апреля НКРЕКП в очередной раз принял изменения в методологии перехода на стимулирующий тариф для тех компаний, которые исторически назывались «облэнерго», а сегодня имеют название «операторы системы распределения» или ОСР. 

Це рішення відкриває нову сторінку деребану енергетичної інфраструктури місцевими олігархами і блокує доступ для міжнародних інвесторів.

В Україні 20 ОСРів – власників електричних мереж. 6 з них мають державну форму власності і мали б бути приватизовані цього року. Всі вони впродовж років жаліються, що їм хронічно не вистачає грошей на оновлення своїх потужностей – електромереж, якими всі громадяни та підприємства країни отримують електроенергію.  

Згідно заяв самих ОСР,  мережі в країні зношені на 80% і років через 10 – їх в країні просто не стане, аварії та відключення світла ставатимуться по всім областях щодня. Підтвердження цих невтішних прогнозів є вже сьогоднішня ситуація  з тривалістю відключення електроенергії – яка в Україні на кожну людину – більше 700 хвилин на рік, проти  23 хвилин, наприклад,  в Німеччині. За цим показником Україна мала би знаходитися в Африці, а не серед європейських країн.

З кожним роком ситуація погіршується і виправити  її можна було за рахунок запровадження стимулюючого тарифоутворення, так званих RAB-тарифів, що дозволили б залучити інвестиції і якісно оновити мережі. Цього вимогали міжнародні партнери, це начебто підтримувалось минулою владою. 

Тут не все так просто.  Для того щоб інвестувати в енергетичну інфраструктуру, треба мати гарантію повернення інвестицій. Її в Україні нема. Протягом 6 років нацрегулятор НКРЕКП пропонує не ті моделі залучення інвестицій в енергетику, що довели ефективність в світі, а збирає український велосипед. Результат очікуваний – 0  європейських інвесторів в галузі за 7 років.

2020 року, в самий розпал карантину, регулятор спробував похапцем проштовхнути «нову» методологію.  Цього разу зміни стосувалися регуляторної норми доходу на  «стару» регуляторну базу активів – 1,0%, на «нову» базу – 15,0%, формул щодо розрахунку амортизації. Експерти ринку вже висловилися, що такий підхід мало що змінить в нинішній ситуації, а отже новий RAB-тариф свою задачу не виконає –  західні інвестори на такі умови не прийдуть. І тут картинка починає розвиднюватися,  НКРЕКП та головний політичний «куратор» енергетики Андрій Герус не чекають на західних інвесторів. Проведення реформи імітується задля гравців внутрішнього ринку, що вже не раз робив головний «енергетичний експерт» країни.

Навіщо потрібні RAB-тарифи

Введення  RAB-тарифу  за європейською моделлю істотно збільшило б вартість належних державі пакетів акцій в ОСРах. Причому при переході на RAB-тариф у порівнянні з формулою «витрати +», вартість державного пакету акцій при приватизації збільшується в середньому у 2-3 рази. Чим більшою буде ставка на стару базу активів, тим більшою буде вартість ОСРів при приватизації. Розрахунки проводилися Ернст енд Янг і надавалися ФДМУ восени 2019 року.

Всі мажоритарні пакети акцій, прямо або опосередковано належні державі в ОСРах, а їх 6 (АТ «Харківобленерго, ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго» та ВАТ «Тернопільобленерго») вже котрий рік перебувають в переліках об’єктів, що підлягають приватизації.

До цього часу приватизація цих об’єктів не здійснювалася  у зв’язку з відсутністю методології стимулюючого регулювання, що могло б дозволити продати такі активи не лише внутрішньому інвестору, а і системним іноземним інвесторам. Проте, чи для них запроваджують методологію, що прибирає економічну логіку в інвестиціях?

Привабливість енергетичного бізнесу зараз помітна кожному. А особливо людям, що хотіли би збільшити свій вплив на енергетичний сектор шляхом поглинання більш прибуткових обленерго, яких в державній власності зараз 6.

Придворні ігри і «сірі кардинали» НКРЕКП

Зв’язна ланка між НКРЕКП та комітетом енергетики Верховної ради ніхто інший, як Андрій Герус – народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКГ.  За інформацією  джерел видання, головний «куратор» енергетики Андрій Герус впливає на вирішує питання для свої патронів не тільки у ВР, але і в НКРЕКП. Там Андрій колись працював і лишив чимало знайомих.

Автор статьи:
Олег Бойко
Все статьи автора

Дата и время 22 июня 2020 г., 14:42     Просмотров Просмотров: 2011