Блогер: Луганськ – як примхлива "колишня", якій ти винен пожиттєво

Блогер: Луганськ – як примхлива "колишня", якій ти винен пожиттєво

Дзвонила сусідка з Луганська. Не мені - моїй контактній особі. Дзвонити напряму злочинцю "республіканського" масштабу - злочин і великий гріх. Втім, як я зрозумів, дзвінок стосувався і мене також, якщо не в першу чергу.

Про це пише у "Фейсбуці" журналіст та блогер, колишній житель Луганська Сергій Іванов.

"Наступний діалог передаю українською - зі слів.

- Ви не могли б приїхати розібратися з квартирою?

- Так з нею ще кілька років тому ваші гамадрили розібралися. Вона ж під арештом.

- В ній зараз живуть люди. І там постійні проблеми - то вода тече, то шумлять.

- Як ми можемо допомогти?

- Приїхати, поговорити з ними. Там чоловік контактний. Він раніше снайпером ПРАЦЮВАВ, а зараз в адміністрації.

- Тобто ви пропонуєте нам приїхати і поговорити зі снайпером, який мешкає у віджатій квартирі, щоб він ЖИВ ТИХІШЕ?

- Так. А ще у вас борги за комуналку дуже великі. Треба сплатити.

- Кому сплатити?

- Водоканал, теплокомуненерго. Інакше вони заберуть вашу квартиру. За борги.

- Її І ТАК забрали. Без боргів.

- Але ви ж розумієте, що через борги можуть весь будинок відключити?

- Це вже не до нас питання.

- Як не до вас. А до кого?

- До снайпера, до адміністрації, до гамадрилів, які віджимали квартиру, але точно не до нас.

- Але ж це ваша квартира.

- Так, наша.

- І ви мусите сплатити борги.

- Кому?

- Державі.

- Державі ми нічого не винні.

- Але ж їх нараховують.

- Так звертайтеся до снайпера.

Луганськ - як примхлива колишня. Поки її не бачиш - все добре. Щойно зустрів - давай вирішуй проблеми, сплачуй борги і пам’ятай, що винен пожиттєво. І загалом ти гівнюк. Не те що "снайпер", – пише Іванов.