Не ракетами єдиними: як російська агентура зсередини руйнує українську енергетику

Настання холодів з острахом чекав мало не кожен українець. В пам’яті живі спогади про минулорічні осінь та зиму, коли після численних ракетних обстрілів годинами, а подекуди і днями ми змушені були сидіти без світла та тепла. Російський агресор ставив собі за мету створити в країні блекаут. Однак, завдяки мужнім військовим та професійним енергетикам, йому цього досягти не вдалося. Проте своїх спроб він не полишив.

Протягом останніх двох тижнів – 29 грудня та 2 січня – напередодні та після святкування Нового року, російські терористи зробили нам своєрідний подарунок у вигляді чергових масованих обстрілів українських міст.

Також підривну роботу проти української енергонезалежності проводять і проросійські агенти. Одним із прикладів такої злочинної діяльності є ситуація, що склалася навколо Іванківської теплової електростанції (ТЕС).

Сьогодні її діяльність паралізована. Майно підприємства знаходиться під судовими арештами, працівники звільнені. Така потрібна сьогодні електроенергія, якою ТЕС могла забезпечити принаймні шість районів Київської області, не виробляється. І за всім цим безладом стоять представники проросійських сил, яких недобили ще з часів Революції Гідності та які, «смикаючи за ниточки», координують роботу правоохоронних органів та суддів. Вони підривають енергетичну безпеку країни, блокуючи роботу вкрай важливого підприємства, а правоохоронці, як наразі виглядає, воліють цього не помічати.

Будівництво ТЕС

Історія Іванківської ТЕС розпочалася ще в далекому 2009 році. Тоді український парламент прийняв так званий закон про зелений тариф. Згідно з документом держава зобов’язувалася купувати у підприємців чисту електроенергію за тарифом, що втричі перевищував ринковий. У 2012 році український бізнесмен Олексій Бутенко, який щойно вийшов зі спільного проєкту з Львом Парцхаладзе «ХХІ сторіччя», вирішив інвестувати кошти у два великих проєкта. Перший – будівництво приватної ТЕС, яка би дозволила виробляти «зелену» електроенергію. Другий – створення в Київській області найбільшого у Європі кінно-спортивного комплексу.

У тому ж 2012 році Бутенко розпочав підготовку до проєктування ТЕС, для чого в Іванківському районі на Київщині була придбана земельна ділянка. Після цього – підписані угоди з компаніями, що зайнялися проєктуванням та будівництвом електростанції. У пошуках сучасного обладнання та технологій Бутенко відвідав декілька країн. У підсумку було вирішено котел для першого енергоблоку закупити в США, а головну турбіну – в Індії.

Олексій Бутенко

Після цього Бутенко залучив на закупівлю обладнання для ТЕС банківські кредити: 2 млн доларів у «Південкомбанку» та 6 млн доларів в «Укрексімбанку». Забігаючи наперед – обидва кредити були вчасно погашені. Окрім того, в 2013 році бізнесмену вдалося залучити прямий кредит ЄБРР в розмірі 16 млн євро. На той момент частка власних коштів Бутенка у фінансуванні проєкту перевищувала 40%.

Перше енергетичне обладнання для ТЕС почало надходити в березні-травні 2014 року. Відтоді ж почалося активне будівництво станції. 1 травня 2015 року Іванківська ТЕС здійснила першу електричну генерацію. За рекомендацією головного кредитора – ЄБРР – Олексій Бутенко підготував майданчики для 2-го та 3-го енергоблоків і зробив попереднє замовлення на обладнання для другого енергоблоку.

Доволі успішним проєктом, який розвивався у співпраці з ЄБРР, зацікавився український бізнесмен-політик, що забажав вкласти в нього свої кошти. І ось один з державних банків згодом запропонував його Бутенку в якості майбутнього «інвестора», переконавши бізнесмена-енергетика у правильності цього кроку. Це мало збільшити можливості з розвитку Іванківської ТЕС та інших проєктів, оскільки ЄБРР розраховував на подальшу з Бутенком співпрацю з будівництва в Україні цілої мережі подібних теплових електростанцій.

Рекомендований Калінін

Зрештою з новим «інвестором» було підписано угоду про приєднання до проєкту розвитку Іванківської ТЕС. Останній сплатив перший транш і відтоді почалися незрозумілі події, істинна причина яких стане відома пізніше.

Спочатку «інвестор» наполіг на тому, аби начальником служби безпеки і головним бухгалтером ТЕС стали його представники. Аргументувалося це необхідністю контролювати фінансові потоки та витрати грошей.

На посаду начальника служби безпеки бізнес-партнер Бутенка рекомендував призначити Ігоря Калініна, який за часів Януковича, в 2012-2013 роках, очолював СБУ, як писали ЗМІ, маючи при цьому російський паспорт. Завдяки експрезиденту-втікачу, Калінін з 2010-го по 2012-й «зріс» з генерал-майора до генерал-полковника. Своєю карколомною кар’єрою він завдячує дружнім стосункам з Януковичем, який довіряв товаришу особисту безпеку.

Ігор Калінін

В березні 2014 року після Революції Гідності активи Калініна разом із активами Януковича та його поплічників були заморожені рішенням ЄС. Також проти колишнього «сбушника» було порушено низку кримінальних справ.

Подейкують, що Калінін водив особисту дружбу з ексміністром-втікачем МВС України Віталієм Захарченком та чинним головою ФСБ Росії Олександром Бортніковим. У ЗМІ є багато інформації, що під час Майдану Калінін керував «тітушками». Захоплених майданівців відвозили, в тому числі, до Голосіївського суду Києва, де їх чекали обвинувальні вироки.

У вузькому колі Калінін неодноразово казав, що готує на своє місце першого зама – Олександра Якименка. Останній, як з’ясувалося пізніше, на момент призначення в 2013 році головою СБУ був громадянином РФ. На сьогодні ж Якименко підозрюється у державній зраді та злочинах проти людяності під час подій Євромайдану.

На новому місці роботи Ігор Калінін став робити те, що вміє найкраще – перебирати особисті справи працівників та готувати досьє на кожного, хто працював на ТЕС. Це спричинило напругу у трудовому колективі. Згодом стало зрозуміло, що під виглядом кадрової роботи Калінін по суті займався вербовкою та збором особистої та ділової інформації, яка не мала відношення до його службових обов’язків. Коло спілкування нового шефа служби безпеки постійно розширювалося. Він зустрічався із затятими конкурентами, колишніми підрядниками, бізнес-партнерами, звільненими за порушення найманими працівниками та просто знайомими Олексія Бутенка. Особливу увагу приділяв тим, хто був ображений на бізнесмена з певних причин.

Через деякий час опоненти Олексія Бутенка здійснили інформаційну атаку. В етері «плюсів» вийшов 10-хвилинний матеріал в стилі нібито журналістського розслідування. Його автором був журналіст Олександр Дубінський, який нині в якості народного депутата заарештований за підозрою у державній зраді і, до речі, є близьким другом згадуваного нами Калініна. Знайомі вони ще з часів роботи останнього головою СБУ.

Олександр Дубінський (зліва) та Андрій Декач (справа)

Так от, у матеріалі стверджувалося, що Іванківська ТЕС, мовляв, є вкрай небезпечною для екології регіону, тому що її власники в якості палива використовують радіоактивну деревину. Після цього Бутенко був змушений провести серію експертиз, які встановили, що ТЕС абсолютно безпечна для навколишнього середовища, але репутація підприємства серед місцевого населення була заплямована.

Оголошення «полювання»

Після досить тривалого цькування честі, достоїнства та ділової репутації Бутенка, з-за спин «пішаків» вперше з’явився замовник всього цього «дійства». І зрештою стало зрозуміло, якою кінцевою метою є дії, направлені проти бізнесмена.

Цим замовником виявився новий «інвестор», той самий, якого рекомендував державний банк. У прямих розмовах з Бутенком і людьми з його оточення він почав просувати наступні наративи: мовляв, що почав заходити в бізнес, а виявилося що і сам бізнес і його власник є дуже проблемними. Отже, необхідно переглянути умови інвестиційної угоди: або надати новому «інвестору» більшу кількість акцій, або зменшити обсяги його інвестиційних зобов’язань. Наприкінці багатьох таких розмов Бутенку було запропоновано добре подумати над новими умовами роботи.

До того ж, як це властиво російським агентам, Калінін почав створювати неформальну групу людей, які так чи інакше були ображені на Бутенка. Він активно підтримував неформальне спілкування серед членів цієї групи, з’ясовуючи для себе, як далеко вони готові піти заради помсти. Одного дня одіозний шеф служби безпеки проінформував членів групи, що оголошує «полювання на Бутенка» і запросив приєднатися. В особистому спілкування Калінін запропонував кожному бонус: від грошей та підрядів до частки в бізнесі.

Російські агенти. Поіменно

Віталій Гордон

Першим «полювати» на Бутенка погодився Віталій Гордон, якого підприємці Київщини знали як тіньового дільця, «обнальщика». Гордон подав цивільний позов, звинувачуючи бізнесмена у шахрайстві. У забезпечення позову суд наклав арешт на майно Бутенка.

Віталій Гордон

Одразу після цього між Олексієм Бутенком та його новим «партнером» відбулася вкрай жорстка розмова. «Партнер» вимагав зменшити вартість отриманих ним «акцій» в два рази, мовляв, через невдалі рішення Бутенка, Іванківська ТЕС стала проблемним активом. Проте Бутенко відмовився переглядати умови інвестиційної угоди.

Сергій Дорошенко

Другим, хто погодився на пропозицію Калініна взяти участь у «полюванні» на бізнесмена, став Сергій Дорошенко. За інформацією джерел, Дорошенко управляє в Україні бізнес-активами екскерівника-втікача МВС генерал-полковника Миколи Білоконя. Останній, як відомо, в 2005 році залишив Україну, намагаючись уникнути кримінального переслідування, пов’язаного з участю в подіях Помаранчевої Революції. У ЗМІ була опублікована копія російського паспорту Білоконя. Наразі відомо, що він працює в Мінюсті РФ.

Микола Білоконь

Подейкують, що Дорошенко і Білоконь є кумами, а також, що Дорошенко нині проживає в колишньому будинку генерала. За інформацією джерел, до 24 лютого 2022 року Дорошенко неодноразово відвідував Москву для зустрічей з Білоконем, а після початку широкомасштабної війни куми декілька разів зустрічалися у Відні.

Сергій Дорошенко

Серед українських активів опального генерала, якими управляє Дорошенко, називають ресторан «Чумацький шлях», готельний комплекс «Легенда» в Шаяні та кінно-спортивний комплекс «Динамо», який Білоконь «прихватизував» по договору про довгострокову оренду. Відомо, що Сергій Дорошенко, посилаючись на свій досвід управління власністю Білоконя, запропонував Олексію Бутенку призначити його управляючим «Конюшнею Бутенка». За це Дорошенко хотів 30% від прибутку кінно-спортивного комплексу. Отримавши відмову, Дорошенко зачаїв образу. Саме тому пропозиція Калініна «пополювати» на Бутенка стала для управляючого Білоконя прийнятною. Після консультацій з Калініним група Дорошенко-Білоконь також подала до суду на Бутенка, ще більше обмеживши можливості останнього з управління бізнесом.

Окрім цього, Гордон та Дорошенко ініціювали проти Бутенко кримінальну справу та отримали у ній статус потерпілих. Про це далі.

Криміналітет та голосіївські правоохоронці

Для посилення тиску на Олексія Бутенка його опоненти підключили кримінальні кола. У Бутенка відбулося декілька зустрічей з представниками криміналітету, які наполегливо рекомендували відмовитися від тієї частини акцій, за яку ще не сплатив його бізнес-партнер. Бізнесмен вимушений був звернутися до СБУ, після чого криміналітет зник з порядку денного цієї історії. У відповідь на це Дорошенко та Гордон посилили тиск на Бутенка в судах. Дорошенко особисто декілька разів приїжджав до останнього з погрозами.

В решті решт, Гордону та Дорошенку, під керівництвом Калініна, вдалося об’єднати дві справи в одну та виступити єдиним фронтом проти Олексія Бутенка розпочавши кримінальну справу в Голосіївському райвідділі поліції, звинувачуючи бізнесмена в шахрайстві та відмиванні коштів.

Що цікаво, Бутенко Олексій та кримінальна справа в цілому не мають жодного відношення до Голосіївського району міста Києва (саме це впливає на підслідність, тобто який правоохоронний орган проводитиме розслідування). Цей район не відповідає місцю проживання Бутенка, так званих потерпілих у кримінальній справі Гордона та Дорошенка або місцю розташування Іванківської ТЕС. Тобто жодні обставини не вказують на те, що розслідування має проводитися Голосіївською поліцією та під підсудністю Голосіївського суду.

Чому ж тоді рейдерське угруповання обрало саме Голосіївський район міста Києва?

Джерела повідомляють, що Ігор Калінін давно дружить з ексголовою Голосіївського суду Оленою Первушиною. Вони є сусідами в котеджному містечку в Процеві, що під Києвом. Калінін та Первушина познайомилися в часи, коли обидва були на вищих посадах.

Олена Первушина

Під час Євромайдану «сбушнік» та суддя разом карали протестувальників: «тітушки» Калініна відвозили захоплених майданівців в Голосіївський суд, де Первушина організовувала для них обвинувальні вироки. Очевидно, що поява нової потужної справи проти Бутенка саме в Голосіївському суді не обійшлася без зусиль Первушиної.

При цьому, будучи гарно вмотивованими, слідчі, прокурори та судді Голосіївського району сприяють реалізації плану Гордона та Дорошенка із усіх сил «штовхаючи» кримінальну справу та намагаючись посадити Бутенка в СІЗО за сфабрикованою справою, а як результат отримати бізнес з дисконтом.

У цей період ЄБРР ухвалив рішення про списання 16 млн євро, які були надані Бутенку у вигляді кредиту на будівництво Іванківської ТЕС. Після цього головний бізнес-актив Олексія Бутенка став ще більш привабливим.

Опоненти, скориставшись тимчасовою відсутністю бізнесмена в країні, посилили інформаційний та силовий тиск. Калініну, Дорошенку, за повного сприяння правоохоронців та суддів Голосіївського району міста Києва, навіть вдалося оголосити Бутенка в розшук, у справі в якій відсутній злочин як такий.

Загроза енергобезпеці

Що ж ми маємо у сухому залишку цієї історії? Організоване злочинне угруповання, до складу якого увійшли два українських генерали, які на сьогодні є громадянами Росії, за підтримки декількох маргінальних елементів, корумпованих суддів і прокурорів знищує ділову репутацію та бізнес відомого українського підприємця та патріота Олексія Бутенка.

Рейдерам на сьогодні вдалося заблокувати роботу Іванківської ТЕС (ТОВ «Біогазенерго»), яка може забезпечувати електроенергією шість районів Київщини. Станом на 21 рік вона була найбільш потужною в країні тепловою електростанцією, що працює на біомасі.

Потужності українських ТЕС, що працюють на біомасі (дані на 2021 рік)

В умовах безперервних атак РФ на енергетичну інфраструктуру України такі малі ТЕС набувають стратегічного значення для держави. Адже в разі виникнення аварійної ситуації можуть швидко надати додаткові потужності в загальну енергосистему. Замість того, щоби на замовлення «Нафтогазу України» будувати такі ТЕС по всій країні та зміцнювати енергонезалежність України, Бутенко вимушений в судах відстоювати свою честь, гідність та ділову репутацію.

Тому, прикро за наші правоохоронні органи та спецслужби. Оскільки сьогодні у них «під носом» російська агентура підриває енергетичну безпеку України, корумпує суддів та прокурорів, блокує роботу стратегічно важливих підприємств, а вони, як виглядає, воліють не помічати кричущих фактів.

І для того, аби ця справа набула широкого розголосу, журналістська команда розпочала проведення розслідування, щоби показати, що енергетичну інфраструктуру нищать не лише російські ракети, а й проросійські сили, що зараз знаходяться в Україні. Згодом будуть озвучені нові факти, названі нові прізвища тих, хто отримував гроші, кому дарувалися коні, аби організувати переслідування та цькування Олексія Бутенка.

Далі буде…

Автор: Максим Тонкаль