Ракетні обстріли енергооб’єктів України: окупанти накопичили 1 500 ракет
17 листопада Росія вперше за кілька місяців знову здійснила напад на українську енергетику. З великою ймовірністю, ці масовані атаки триватимуть, зважаючи на те, що агресор накопичив значну кількість ракет. Як Москва змінила тактику ударів та скільки ресурсів для цього має, ви дізнаєтесь у матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
Росія починає нову кампанію ударів по українській енергетиці. Країна-агресорка, накопичуючи виробництво та взявши паузу в обстрілах, має в арсеналі понад півтори тисячі ракет, свідчать дані, отримані від інформованих джерел. Зміна тактики атак допомагає Кремлю завдавати шкоди енергосистемі України.
Згідно з прогнозами інформованих співрозмовників видання, щонайменше до інавгурації президента США Дональда Трампа Росія буде максимально ескалювати ситуацію і підвищувати ставки. Якщо розглядати кілька сценаріїв – буде Путін у найближчі місяці знищувати українську енергетику або чекатиме на кроки від нового очільника Білого дому – перший сценарій виглядає більш ймовірним.
Що Росія змінила в тактиці обстрілів
Росія зробила висновки з атак на українську енергетику у 2022-2023 роках. На той час ворог з передбачуваною регулярністю завдавав ударів по енергетичних об’єктах нашої країни "шахедами", ракетами Х-101 і рідше "калібрами" морського базування. Після короткочасного блекауту у листопаді 2022 року українські енергетики усвідомили, як протистояти цьому сценарію. Обстріли енергосистеми тривали до 9 березня наступного року, але вже з середини лютого більшість споживачів в країні були забезпечені світлом цілодобово.
Існували численні побоювання, що з початком опалювального сезону 2023 року агресор знову планує кампанію ударів по українській енергосистемі. І вона дійсно почалася, хоча і з затримкою, через кілька днів після виборів Путіна у березні 2024 року. На відміну від сезону 2022-2023 років, Москва переглянула тактику та схему ударів. На жаль, вони виявились ефективними. Дуже ймовірно, що під час цієї кампанії Росія дотримуватиметься того ж плану.
По-перше, у 2022-2023 роках кожна масована атака була орієнтована на окремий сегмент енергосистеми. Наприклад, під час одного обстрілу удари були переважно по ТЕЦ, під час іншого – по ГЕС, під час ще одного – по підстанціях, що обслуговують АЕС, а "шахеди" зазвичай були націлені на трансформаторні підстанції. З березня 2024 року Москва почала атакувати різні елементи мережі одночасно, уражаючи не одну, а одразу кілька ракет.
По-друге, Росія приступила до комбінованих ударів. Вона відмовилася від попереднього графіку, згідно з яким вночі використовувалися дрони-камікадзе, а вдень – крилаті ракети. Застосовуються також "кинджали", балістичні ракети, а "шахеди" часто виконують місії одночасно з ракетним озброєнням. Зважаючи на те, що системи типу Patriot захищають відносно невелику територію України, балістичні ракети майже гарантовано можуть завдати удару обраному об’єкту енергосистеми і завдати йому пошкоджень.
По-третє, Москва змінила інтервал між атаками. Якщо восени 2022 року масовані удари завдавалися раз на 7 днів, потім раз на 10 днів, а взимку 2023 року – раз на 14 днів, то з весни 2024 року Росія збільшила цю частоту. Наприклад, перший удар був 21 березня, наступний того ж масштабу – 22 березня, далі – 24, 29 і 31 березня. Водночас Кремль систематично атакує різні регіони "шахедами". Росія намагається досягти максимального ефекту несподіванки, періодично змішуючи справжні та імітаційні пуски.
Вже на початку квітня уряд повідомив, що за два тижні Росія "вибила" понад шість гігават потужності з української енергомережі. Зокрема постраждали гідроенергетика та вугільна енергетика. У тепловій генерації агресор знищив 80% потужностей.
Обстріли з меншою інтенсивністю тривали і у квітні, травні, червні, липні та серпні. У вересні, жовтні та першій половині листопада росіяни зосередилися на запусках "шахедів", основною ціллю яких не була енергетика. Але вже 17 листопада, після тижня тренувань та відпрацювання імітаційних і комбінованих ударів, Москва знову намагалася атакувати українські ТЕЦ, ГЕС і підстанції. Імовірно, дочекавшись, коли українським енергетикам вдалося відновити частину пошкоджених об’єктів.
Після цієї атаки Одеса занурилась у локальний блекаут на добу, а у Києві, Київській, Дніпропетровській та Донецькій областях знову введено графіки відключення електрики. Можна припустити, що Москва на цьому не зупиниться.
Яка ситуація з ракетами та "шахедами" у Москви
За даними видання, Росія накопичила достатню кількість ракет з дальністю понад 350 кілометрів. Крім того, країна-агресор, незважаючи на всі накладені санкції, збільшила темпи виробництва за окремими позиціями за останній рік. Якщо рік тому місячний обсяг складав 115-130 стратегічних ракет, то зараз, за інформацією журналістів – близько 170. Найбільше зріс обсяг виробництва балістичних "іскандерів".
Згідно з джерелами видання, у листопаді Росія планує виготовити близько 70 ракет "Іскандер-М", а їхні запаси станом на 20 листопада складають 350 одиниць. План виробництва крилатих ракет до "іскандерів" у листопаді – 12 одиниць, запас – 210.
Щодо ракет Х-101, виробництво у листопаді очікується на рівні 50 одиниць, а запас станом на 20 листопада становить 220. Тепер Росія почала запускати їх не лише з Ту-95, але й з Ту-160, чого раніше майже не фіксувалося. Під час обстрілу 21 листопада ворог знову випустив кілька ракет Х-101 та "кинджали" по Україні. Найбільший запас накопичено ракет "Калібр", на 20 листопада їх на складах у ворога близько 390 одиниць, а заплановане виробництво у листопаді – 30 одиниць.
Запас "кинджалів" становить приблизно 70 ракет, а очікуване виробництво у листопаді – 12 одиниць. Крім того, на складах агресора може зберігатися близько 230 одиниць Х-22 (носії – Ту22М3). Їх Росія більше не виробляє, але проводить глибоку модернізацію близько десяти одиниць щомісяця, отримуючи Х-32. Крім цього, за інформацією журналістів, Москва може мати у запасі близько 45 північнокорейських балістичних ракет KN-23.
Інфографіка: РБК-Україна
Інша проблема для України – російсько-іранські "шахеди". З вересня агресор запускав щонічно десятки цих дронів-камікадзе по різних регіонах країни, щоб виснажувати та збирати розвіддані про нашу ППО. За даними журналістів, далеко не всі запущені – це саме так звані "герані", вони використовуються разом з іншими дронами великої дальності, на зразок "гербер", для збільшення залпу. Тим не менш, обсяги виробництва навіть самих "шахедів - гераней" дозволяють ворогу щоночі тероризувати Україну. За даними журналістів, Росія, за допомогою комплектуючих, переданих Іраном, планує збирати близько 900 одиниць таких дронів на місяць. Це втричі більше, ніж минулорічні показники.
Усі ці цифри свідчать, що жодні санкції не завадять Росії завдавати масованих ударів по критичній інфраструктурі нашої країни, якщо вона ставить перед собою таку мету. Отже, стійкість нашої мережі на цей осінньо-зимовий сезон передусім залежить від українських воїнів та засобів ППО, майстерності наших енергетиків та наявності хоча б мінімального захисту на об’єктах енергосистеми.
21 листопада 2024 г., 10:12
