Київський суд засудив ексмитника Артура Хілька за витік конфіденційної інформації

Київський суд засудив ексмитника Артура Хілька за витік конфіденційної інформації

Суд у Києві засудив ексмитника Артура Хілька за витік конфіденційної інформації з бази даних.

6 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі № 761/26243/21
виніс вирок колишньому головному державному інспектору Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Артуру Хільку, визнавши його винним у несанкціонованому копіюванні та розповсюдженні інформації з обмеженим доступом.

Артур Хілько, уродженець міста Енергодар Запорізької області, адвокат, обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2 та 3 статті 362 Кримінального кодексу України (несанкціоноване копіювання інформації, що призвело до її витоку, вчинене особою з правом доступу, у тому числі повторно) та частинами 1 та 2 статті 361-2 КК України (несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом).

Згідно з матеріалами слідства, Хілько, працюючи на посаді головного державного інспектора відділу оперативного реагування, мав регламентований доступ до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС), зокрема до підсистеми "Інспектор". У період з липня по вересень 2020 року він неодноразово копіював конфіденційну інформацію про імпортно-експортні операції суб’єктів господарювання за різними кодами УКТЗЕД (наприклад, неорганічні кислоти, метали, кераміка, велосипеди, папір, пластмаси тощо). Ці дані зберігалися у файлах формату .xlsx і надсилалися через месенджер Telegram іншій особі.

Суд встановив, що дії Хілька були умисними, з особистих мотивів, і призвели до витоку інформації з обмеженим доступом, захищеної відповідно до законів України про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та Митного кодексу. Обвинувачений використовував службовий комп’ютер HP ProOne 440 G5 та особистий мобільний телефон для копіювання та передачі файлів.

Хілько не визнав провину, стверджуючи, що не передавав інформацію, не користувався Telegram. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на сукупність доказів, включаючи геолокацію телефону та логування дій у системі під його ідентифікатором.

За частиною 3 статті 362 КК України суд призначив Хільку 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади державної служби на 3 роки, а також позбавленням 9-го рангу державного службовця та спеціального звання інспектора митної служби II рангу. Водночас, враховуючи відсутність судимостей, наявність двох малолітніх дітей (одна з інвалідністю) та інші пом’якшувальні обставини, суд звільнив обвинуваченого від реального відбування покарання з іспитовим строком 3 роки (застосувавши статтю 75 КК України). За іншими статтями (частини 1 та 2 ст. 361-2, частина 2 ст. 362) Хілька звільнено від покарання через закінчення строків давності (статті 49 та 74 КК України).