Місцеві "князьки" допилюють Котовськ

Місцеві "князьки" допилюють Котовськ

У місті Котовську Одеської області склалася непроста ситуація щодо закриття туберкульозного відділення міської лікарні. З чим насправді пов’язано рішення про закриття відділення, і для яких потреб буде використовуватися корпус, що звільнився - велике питання. За словами головного лікаря Котовської міської лікарні А. Жуковського, те що відбувається обумовлено реорганізацією, яка стартувала 10 січня поточного року.

В результаті скорочується фінансування і територія обслуговування лікарні. Тепер лікарня обслуговуватиме тільки жителів міста, а не всього району. Також реорганізація спричинила значне скорочення персоналу. У той же час, варто відзначити, що автором проекту даного рішення виступив сам А. Жуковський.

Таке рішення виконкому не схвалюють голови сільрад і персонал туберкульозного відділення. На їхню думку, це призведе до зростання захворюваності в місті і районі.

Напередодні прийняття рішення про реорганізацію, голова Котовської райради В. Синько обіцяв, що район знайде кошти для співфінансування туберкульозного відділення, так як там лікуються жителі Котовського району. Тут треба наголосити на тому, що в Котовському туберкульозному відділенні є рентген кабінет і спеціальна лабораторія з дорогим обладнанням, наданим ООН. Таких лабораторій всього три в Одеській області. Однак, озвучені аргументи не вплинули на прийняття рішення. І всі ці події відбуваються на тлі того, що рівень захворюваності на туберкульоз в Одеському регіоні в 1,7 разів вище середнього по Україні.

Багато питань у журналістів викликав і сам процес прийняття рішення про скорочення відділення. В листопаді 2015 року виконком міськради це вирішив за кілька годин до того, як депутати нового скликання приступили до своїх обов’язків, і відбулася перша сесія. За словами очевидців, це питання депутатами міськради не розглядалося.

Тобто на засіданні виконкому в екстреному порядку було розглянуто проект рішення міськради і прийнято рішення, чого робити в виконкомі не мали права. Варто зазначити, що виконавчий комітет складається з 14 осіб, серед яких міський голова Анатолій Іванов, заступник міського голови з соціальних питань Тетяна Понепалюк і згадуваний вище головлікар міської лікарні Олександр Жуковський.

Закономірно виникає питання про те, чому новообрані депутати, представники різних політичних сил, в тому числі партія "БПП «Солідарність», «Батьківщина» та ін., не відреагували належним чином на те, що відбувається. Адже ситуація навколо закриття туберкульозного відділення напружена вже більше півроку і супроводжувалася, серед іншого, голодуванням пацієнтів, а також є порушення процедури.

Незважаючи на те, що серед депутатів котовскої міськради не знайшлося народних обранців готових втрутитися в ситуацію і взяти на себе відповідальність за те, що відбувається, громадськість не залишається байдужою до цієї гострої проблеми. На початку 2016 року в Генеральну прокуратуру України звернувся із заявою громадський діяч, журналіст А. Тіора щодо незаконного закриття туберкульозного відділення Котовської міської лікарні. На його думку, мер Котовська побоявся винести питання про ліквідацію туберкульозного відділення на голосування і, тому, рішення сесії фактично не було. Незважаючи на те, що фізично відділення закрите, юридично диспансер відділення є чинним. За словами А. Тіори, дані про епідемію туберкульозу та кількість померлих від цієї хвороби людей в Котовську замовчуються. Наразі процедурою скорочення відділень Котовської міської лікарні займаються правоохоронні органи.

Такі справи відбуваються в одному з найбільших міст Одещини. Останніми роками він славився значно кількістю розслідувань та судових розглядів за участю керівних осіб.

Так, заступник котовського міського голови, Тетяна Понепалюк наполегливо виборює свое право на двоповерхову адміністративну будівлю площею 181,9 кв. м. розташовану в місті.

За позовом Т. Понепалюк суд визнає недійсними ряд правочинів здійснених, уявіть собі, в 1995-1998 рр. Зокрема, договір купівлі-продажу державного майна, однією з сторін в якому виступає представництво Фонду державного майна України у м. Котовську. Також суд скасував реєстрацію об’єкту нерухомості адміністративного приміщення здійснену в 1998 році, визнав недійсним та скасував свідоцтво про право власності від 1996 року на згаданий об’єкт та передав його на користь Понепалюк Тетяни Степанівни. Суть справи виглядає таким чином. 04.10.1994 року між Комітетом з комунальної власності і приватизації держмайна Котовської міської ради народних депутатів та ТОВ «Янтарь ЛТД» був укладений договір оренди майна, а саме нежилого приміщення (колишнього комбінату громадського харчування) загальною площею 181,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 82. В 1995 році наказом Представництва Фонда державного майна України в м. Котовську вирішено укласти договір купівлі-продажу з ТОВ «Янтарь ЛТД» щодо державного майна, яке підлягає викупу, а саме щодо зазначеного вище обʼєкта. В 1996 році відбулась передача Представництвом Фонду державного майна України у м. Котовську будівлі колишнього комбінату громадського харчування (двоповерховий будинок) ТОВ «Янтарь-ЛТД», про що між сторонами було підписано акт передачі державного майна приміщення колишнього комбінату громадського харчування розташованого за адресою: м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 82. Також, відповідно до рішення виконавчого комітету Котовської міської Ради народних депутатів, у зв’язку з продажем частини приміщень колишнього комбінату громадського харчування ТОВ «Янтарь-ЛТД» по вул. 50 років Жовтня, 82, останньому було надано в постійне користування земельну ділянку площею 126 кв. м. по пров. Вокзальному, на якій і розміщується адміністративна будівля.

Таким чином, за період листопад 1995 року – листопад 1996 року приміщення колишнього комбінату громадського харчування, яке являє собою двоповерховий адміністративний будинок загальною площею 181,9 кв. м в порядку приватизації було викуплено у власність ТОВ «Янтарь-ЛТД».

Наприкінці 1996 року, у зв’язку із збитковістю підприємства, зборами засновників ТОВ «Янтарь ЛТД» було прийнято рішення про його ліквідацію та передачу двоповерхової будівлі колишнього комбінату громадського харчування у власність засновнику Олейніченку П.М.

В подальшому, Олейніченком П.М. відповідно до закону було оформлене право власності на вказану будівлю.

У 2002 році Олейніченко П.М. продав будівлю Котовській районній державній лікарні ветеринарної медицини, про укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі від 05.11.2002 р. де вказано, що Олейніченко П.М. (Продавець) продав, а Котовська районна державна лікарня ветеринарної медицини (Покупець) купив кам’яну адміністративну будівлю загальною площею 181,9 кв. м., зазначену в схематичному плані під літ. «Т», яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Котовськ, пров. Вокзальний, 2 на земельній ділянці площею 126 кв. м.

Отже, виникає запитання до чого тут претензії пані Тетяни Понепалюк на будівлю, адже очевидно, вона ніколи не належала Понепалюк Т.С. та не використовувалась нею.

Т. Понепалюк заявляє, що вона в 1996 році будучи СПД, придбала майно Торгово-виробничого об’єднання «Україна» на підставі договору купівлі-продажу державного майна при викупі в порядку приватизації. А саме нею було придбано майновий комплекс приміщень, за адресою: м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 82.

Проте, на момент викупу СПД Понепалюк Т.С. майна ТВО «Україна», спірна адміністративна будівля, що належить Котовській ветлікарні, уже не входила до його складу. Крім того, з огляду на ряд обставин, зокрема пропуск строків позовної давності, Т. Понепалюк було відомо, що спірна будівля ніколи їй не належала, з моменту придбання нею майна ТВО «Україна», а не з моменту надуманих нею обставин та дат. Також відомо, що вона ніколи не являлась користувачем адміністративної будівлі про провулку Вокзальному.

Як зазначают представники Котовської ветлікарні, яка стала відповідачем по цій справі, Тетяною Понепалюк навмисне не залучено до матеріалів справи документи, що мають значення для справедливого вирішення спору, а судом незаконно та необґрунтовано не витребувано їх копії та не надано їм належної оцінки.

На жаль, спостерігаючи за довгим судовим процесом, можна констатувати, що суд діяв виключно в інтересах Т. Понепалюк. А отже, такий упереджений, несправедливий розгляд справи призвів до загрози державної установи прав на приміщення, придбаного за державні кошти.

Взагалі, прізвище Понепалюків в місті Котовськ стало знайомим кожному задовго до того, як один з представників цього сімейства нарешті прорвався до влади. Глава родини, Валерій Понепалюк, досить великий землевласник, що маэ за спиною судимість. Крім аграрного бізнесу, у нього у власності колишній автобусний завод в Котовську, перепрофільований під ремонтну базу комбайнів. У його дружини, Тетяни Понепалюк, теж немаленький бізнес за мірками Котовська, зокрема франшиза і ряд торгових і розважальних об’єктів в місті. Також родина володіє декількома АЗС, якими управляє син Понепалюков.

І ось на останніх виборах подружжя зайшло до міськради. Валерій Понепалюк, очолює одну з найбільших фракцій в міськраді БПП «Солідарність». Тетяна Понепалюк, отримала посаду віце-мера. Крім того, на посаді глави одного з департаментів в райадміністрації працює невістка сімейної пари. Отже, створені всі умови для реалізації особистих амбіцій і лобізму в їх інтересах. Чи може бути інакше, коли родина так чудово почувала себе за часів Януковича і не уявляє, як можна бути бізнесменами і не користуватися адмінресурсом для власного збагачення.

То ж, ніякого подиву не викликає той факт, що родина Понепалюків і не збиралася кидати бізнес перебуваючи при владі. Більше того, останнім часом котовські бізнесмени все частіше висловлюють невдоволення тим, що в місті закриті всі можливості для зростання бізнесу. Адже навіщо допускати конкурентів, маючи можливість перекрити їм кисень.

Ще один маленький нюанс до портрету. У виборчих документах які родина подавала до ЦВК зазначено, що вони мешкають за адресою: Котовськ, вулиця Карла Маркса, 6. Проте екскурсія за цією адресою відкрила погляду скромненький малесенький одноповерховий будиночок, біля якого навряд ввечері паркують свої коштовні авто подружжя. Тим більше, майже кожен другий котовчанин знає та з задоволенням покаже де насправді мешкають Тетяна та Валерій Понепалюк.

От тут нарешті будівля відповідна місцевим олігархам - розкішний трьохповерховий дім із сучасним ремонтом та ландшафтним дизайном у дворі, побудований на території колишнього Общепіту, у дворі за розважальними закладами, що належать Тетяні Понепалюк.

Чи в курсі фіскальна служба про наявність в подружжя будівлі, що є самобудом, і відповідно не введена в експлуатацію? Мабуть треба спитати...

Орест Правдоруб (C)