Чи загрожує українцям право поліції на анонімність

Чи загрожує українцям право поліції на анонімність

У 2015 році новий Закон “Про Національну поліцію” зобов’язав співробітників поліції носити на уніформі нагрудний знак з індивідуальним особистим номером, який заборонено знімати або ховати інформацію на ньому.

Номери нагрудних знаків мають додатково зазначатися на одностроях і шоломах поліцейських підрозділів спецпризначення.

Водночас Кабінет Міністрів, МВС та окремі депутати пролобіювали винятки з правила носіння жетонів – Міністр все одно може створювати на законних підставах “анонімні” спецпідрозділи навіть в цивільному одязі для “проведення негласних слідчих (розшукових) дій” і “виконання завдань у режимі секретності”.

Ухвалений в 2014 році після Революції Гідності новий Закон “Про Національну гвардію України” не містить норм про обов’язкову публічну ідентифікацію нацгвардійців. Разом з тим, працівники та військовослужбовці Національної гвардії досить часто задіяні для охорони громадського порядку під час мирних зібрань.

Правозахисна Ініціатива та Правозахисна служба Всеукраїнської молодіжної громадської організації Фундації регіональних ініціатив підготували проект змін до Закону “Про Національну поліцію” та проект змін в Закон “Про Національну гвардію України”, які містять пункти, що потенційно розширяють можливості ідентифікації правоохоронців та військовослужбовців.

Серед основних новацій запропонованого проекту – принцип постійності та незмінності персонального номеру поліцейського, обов’язковість його носіння під час виконання службових обов’язків. Також автори наголошують, що форма службовців Національної Гвардії Україна досі не затверджена остаточно Міністерством оборони, і ще є час внести у стандарти обов’язкову наліпку з особистим номером.

Основні положення запропонованого законопроекту

28 жовтня правозахисники, експерти-поліцеїсти, народні депутати та представники МВС взяли участь в організованому вищеназваними організаціями круглому столі “На порозі третьої річниці Майдану: проблема анонімності органів правопорядку”, де законопроект був вперше представлений громадськості.

Народний депутат від ВО “Батьківщина” Ігор Луценко пояснив, що цей момент правоохоронної діяльності безпосередньо стосується прав людини та дисциплінує співробітників МВС, і тому є таким важливим для побудови громадянського суспільства.

Політолог Леонід Кулєш також вбачає потенційну небезпеку у таких законодавчих поправках.

“Сучасне вдосконалення законодавства та реформування поліції по всьому світу ґрунтується на доктрині, базовими засадами якої є повага до прав людини, орієнтованість на служіння суспільству, підзвітність, підконтрольність громадянському суспільству, позапартійність, прозорість.

Однак, в умовах українського суспільства проблема недостатнього рівня “прозорості” роботи поліцейських може породити агресивну поведінку правоохоронців”, – припускає фахівець.

Можна очікувати, що така зміна буде супроводжуватися зростанням числа летальних випадків серед затриманих і заарештованих, а також фактами корупції. Закони, що регулюють діяльність поліції, мають бути обов’язково збалансовані, але з домінуванням суспільних цінностей, а ядром сучасної поліцейської реформи має стати безумовне визнання прав і свобод людини та громадянина в публічно-правових відносинах”, – нагадав Леонід Кулєш.

Як відомо, в історії української нової поліції відома низка випадків летальних конфліктів копів із підозрюваними.

Зокрема, йдеться про вбивство двома поліцейськими чоловіка у Кривому Озері Миколаївської області, смертельну аварію за участі поліцейського Сергія Олійника та спричинену поліцейським аварію на Кіровоградщині.

Анна Андрашко 

для ІНФОРМАТОРа