До чого вдавалися червоні окупанти в боротьбі з українськими повстанцями

У січні 1945 року в центрі Стрия більшовики прилюдно повісили українських повстанців: повітового провідника ОУН Стрийщини Зиновія Гойсака-"Підкову", обласного фінансового референту ОУН Дрогобиччини Михайла Жешковича-"Руденка"-"Славутича" та районного провідника Дашавського району Петра Стефаніва-"Сокола".

За твердженням історика Василя Ільницького, це сталося 9 січня 1945-го, хоча в документах також є версії, що вирок було виконано 8 або 11 січня 1945 року.

Зиновій Гойсак (1910-1945)

Зиновій Гойсак народився 10 листопада 1910-го в Дашаві, закінчив Стрийську гімназію (1930 року), де належав до 5 куреня пластунів-юнаків імені Ярослава Осмомисла (був виключений за порушення 12-ї точки пластового закону). Член ОУН із 1929-го, виконував обов’язки районного провідника в Дашаві, відтак заступник провідника округи Львів-університет, де закінчив кілька курсів філології; політв’язень польських тюрем (1937-1939 роки). В період німецької окупації працював вчителем у Дашаві, від серпня 1943-го був повітовим провідником ОУН Стрийщини під псевдонімами "Морозенко" і "Підкова". Заарештований 21 вересня 1944 року. Рішенням Виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СССР під головуванням генерал-майора юстиції Андрія Сусліна 7 січня 1945-го засуджений до повішення разом із М. Жешковичем і П. Стефанівим.

Василь Ільницький у виданій минулого року монографії "Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945-1954)" наводить ще такі випадки публічних повішень у січні 1945-го в тодішній Дрогобицькій області:

– 9 січня 1945 року, Дрогобич (на ринковій площі, у присутності 8000 осіб) – Михайло Стецик, Іван Ригус;

– 9 січня 1945-го, Борислав (на очах 5000 місцевих жителів) – Володимир Лисик;

– 11 січня 1945 року, Стрий – Павло Гадяк, Павло Бабій;

– 11 січня 1945-го, Жидачів – Григорій Валицький, Василь Гамзій;

– 11 січня 1945 року, Ходорів – Йосиф Гесс;

– 19 січня 1945-го, Дубляни – Михайл Купчик, Василь Артимович;

– 19 січня 1945 року, Рудки – Павло Кравець.

Загалом у грудні 1944 – січні 1945 в західних областях УРСР публічно повішено 128 повстанців. Метою цього було залякування як учасників боротьби ОУН та УПА, так і українського населення, яке їм співчувало і допомагало.