Як аукнеться, так і відгукнеться, або Відгомін «схем» Залоги

Як і обіцяли, ми продовжуємо розповідати нашим читачам про тих, кому не пощастило із «аукціонним маховиком» Держгеокадастру під керівництвом Ольги Залоги.

Та перед тим як розповісти історію ще двох людей, хочемо зазначити, що, схоже, незадоволення та обурення земельними питаннями в Черкаській області вже досягло апогею. Адже минулого тижня під стінами Черкаської ОДА зібрались АТОвці та фермери з вимогою звільнити начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Ольгу Залогу та вирішити ситуацію із наданням землі.

Є в селі Рубаний Міст Лисянського району 107 гектарів орних площ, які колись використовувало підприємство «Агро-Приват». Цьому Йому було незручно їх обробляти. Тож директор ФГ «Престиж АгроЛюкс» Олександр Олександрович Пухир обмінявся з ним полями і понад 10 років успішно фермерував на них. Коли Олександр прийшов у село, то інфраструктура в ньому була напівзруйнована. За 13 років його фермерства він фактично збудував дитячий садок, відремонтував дороги, запрацювала ферма, а відповідно й з’явились робочі місця, зараз будують церкву. Тож фермер і надалі хотів працювати в цьому селі.

Оскільки із зміною законодавства оренда земель для сільського господарства відтепер здійснюється лише через аукціон, який проводить Держгеокадастр, то Олександр Олександрович вирішив взяти у ньому участь. Однак працівники цієї структури тривалий час відмовляли фермерові в реєстрації його заяви на участь в торгах. Тоді Олександр Пухир прийшов до них разом із юристом, аби розмова була офіційною. Тож його заяву зареєструвала одна з працівниць Держгеокадастру, за що її й звільнили.

У першому аукціоні щодо продажу права оренди земельної ділянки державної власності брало участь понад 13 підприємств. Торги організували згідно зі всіма нормами, правилами та вимогами українського законодавства. Всі фермери, які працювали та хотіли продовжити це робити на землях означеної території Лисянського району, домовлялись, що дадуть півтора мільйона гривень за оренду ділянок, аби ці гроші залишились у селі та пішли на його розвиток. Однак інші учасники ціну за лот «розігнали» до 22 мільйонів гривень, у такий спосіб зірвавши аукціон. Після цього оголосили другі торги. Інформація про них, як і в першому випадку, була на сайті Держгеокадастру, однак кількість учасників – до десяти. Коли ціна дійшла до 2,5 мільйона гривень, то переможець підписав акт аукціону, однак договір так і лишився непідписаним. Тож і другі торги зірвали.

Точки кипіння ситуація досягла 25 квітня, коли о 10 годині ранку відбувся аукціон вищезазначених 107 гектарів землі. Однак жодного повідомлення перед його проведенням на офіційному сайті Держгеокадастру не було! Проте воно з’явилось через 15 хвилин після того, як земля вже отримала свого власника

Звичайно, що це все обурило фермерів, які прагнули чесно поборотись за землю. Тож через три дні після аукціону депутати Лисянської райради екстрено провели сесію. На ній затвердили звернення до усіх можливих органів, аби відновити справедливість та розслідувати умови та нюанси організації таємного аукціону.

Однак пригоди із занадто ласою для когось землею на цьому не закінчились. Допоки тривало розслідування, «переможець» вирішив засіяти поле. Однак йому не дозволили цього зробити. А далі був автобус озброєних «ввічливих» людей з боку переможця аукціону, фермери та поліція – з іншого боку. Олександр Олександрович отримував телефонні погрози, а також до нього навідалася земельна інспекції, яка заявила, що він незаконно використовує землі історико-культурного призначення, хоча фермер за їх оренду справно сплачує гроші вже багато років. То що ж виходить? Раніше ці землі не були історико-культурною спадщиною чи то інспекція з якогось дива прозріла?

Новим орендарем 107 гектарів землі стало сільськогосподарське приватне підприємство «Біле Озеро», яке зареєстроване в Дніпропетровській області. Директор – Олег Вікторович Іпатов. Однак договір про оренду укладено з Вадимом Вікторовичем Волонтиром.

І насамкінець ще один фермер Григорій Білецький має схожу «історію відносин» із Держгеокадастром.

У 2014 році у фермера закінчився договір оренди на землю, яка розташована в адмінмежах Русалівської сільради. Тож пан Григорій підготував повний пакет документів та повіз їх до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, аби продовжити строк оренди. Однак процедура продовження договору тривала чотири роки. Фермерові щоразу писали про якийсь документ, якого їм не вистачає. Григорій Білецький діставав необхідний «папірець» і завозив. І так тривало до зими 2017 року, коли Держгеокадастр виставив на аукціон дві земельні ділянки (5 і 17 га), на яких з 2010 року фермерував панГригорій.

Коли перед Новим роком фермер приїхав здати документи в науково-дослідний інститут землеустрою, який є виконавцем торгів від Держгеокастру, йому сказали приїхати 3 січня. Пан Григорій прибув у назначений день. Однак документи прийняти відмовились, обґрунтувавши це тим, що не вистачає довідки про відкритий фермером рахунок у банку «Аваль». Наступного дня він привіз її у Черкаси й отримав документ на сплату реєстраційного та гарантійного внеску на дві ділянки для участі в земельних торгах.

11 січня Григорій Білецький приїхав на реєстрацію перед аукціоном цілком упевнений, що нарешті все із документацією в порядку. Однак йому повідомили, що він недопущений до участі в земельних торгах, оскільки немає квитанції, яка підтверджує сплату гарантійного внеску. Звичайно, що здивуванню та обуренню фермера не було меж. Адже проплата була, копію квитанції він надав, та й бухгалтерія підтвердила те, що гроші на рахунок надійшли. Однак панові Григорію в участі все ж таки відмовили, як і декільком іншим фермерам із Черкаської області.

За словами пана Григорія, у боротьбі за земельні лоти взяли участь лише дві фірми, з яких переможцем стало ПП «Дружба-2017». Воно тепер замість 3500 гривень за оренду 1 гектара землі (які сплачував Григорій Білецький) платитиме всього 2500 гривень. Однак зазначимо, що коли ми зайшли на сайт і скачали інформацію про два лоти, то з’ясувалось, що договір оренди в частині назви фірми-орендаря та даних про її місцезнаходження не заповненні взагалі.

То що ж виходить? Держгеокадастр, маніпулюючи наявністю чи відсутністю документів, а також «граючись» із оприлюдненням інформації щодо проведення земельних аукціонів, реалізовує схему, за якої торги виграють «обрані». І зазвичай вони є фермерами не з Черкаської області. Виникає цілком логічне запитання: для чого? Чи в Україні формується новий прошарок мафії, але вже тепер «земельної», яка за допомогою Держгеокадастру втілюватиме в життя свої «темні справи»? А що ж Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області? Його керівництво розповідає про те, як вони чесно і сумлінно працюють на благо держави та її громадян, проте бачимо протилежне. Такі «схеми» під «своїх» не можуть не обурювати фермерів, які роками використовуючи землі, справно платили в бюджет за них чималі кошти та допомагали «ставати на ноги» селам, де орендували ділянки. Тож сподіваємось, що роботу Держгеокадастру і його керівництва таки розслідуватимуть…

Василь БОРЧЕНКО