За що бізнесмену Зеленському слід поставити найвищий бал

Кожен вмілий продажник (не продавець) насамперед завдячує своєму успіхові тому, що знає своїх покупців. Їхні інтереси, слабкі місця і навіть їхні мрії.

Володимир Зеленський саме такий. Слуга народу – образ вертлявого, кмітливого, справедливого, дотепного блазня, який усіх сватає і обіцяє на всіх одружитись. І за це бізнесмену Зеленському слід поставити найвищий бал. Він знає, як слід продавати мрії. Він гарний продажник (на відміну від продавця продажник – це спеціаліст по крупногуртовій торгівлі, він не стоїть на базарі чи в магазині).

Якби я обирав, скажімо, між Володимиром Зеленським чи Романом Безсмертним, я, поза сумнівом, обрав би Романа. І досвід і глибина розуміння проблем і один з небагатьох, який дивом не заляпаний ніякою корупцією. Але Бесмертний – не вміє торгувати собою, як Зелінський чи Вадим Рабіновіч – це у них вроджений просто дар. 

Як рядовому покупцю-виборцю не купити кота у мішку? Це труд. Як і в реальних покупках. Треба збирати інформацію про товар, читати форуми з відгуками про нього, дзвонити знайомим, чиєму смаку довіряєте...

А наш виборець-покупець до цього не звик. З часів СССР – він у нас халіф на годину. У цей час він чекає не лише гречки, а й слів про його багатостраждальну тарифну долю, про його народну мудрість. І в результаті... А врешті завершу трохи сороміцьким анекдотом. 

Наймається на посаду продажника у крупну виробничу фірму один вертлявий чоловічок. Рекрутор довго читає його резюме, врешті тяжко зітхає і запитує: ну чим ви кращі від інших? Що ви змогли продати такого, чого ніхто до вас не зміг?

– Я продав велику партію гумових жінок для сексуальних забав.

– І що тут такого? Їх постійно хтось продає...

– Арабському еміру, у якого в гаремі 300 живих жінок?