Бичують у цих статтях усіх нас. Усіх тих, хто піддає сумніву ефективну роботу «уряду камікадзе» на чолі з головним «фронтовиком» країни Арсенієм Яценюком. Саме в його голові бродить привид реформ, бо в реальності їх немає. Реальність душить простого українця тарифами, неподоланою корупцією, бюрократичною машиною чиновників, податковим навантаженням і високими цінами на продукти харчування.
Ніколи за горизонт майбутнього Україна з такими реформаторами, на руках яких липкі рукавички корупціонерів, не дійде. Оті, хто носить костюм від «бріоні», а в душі вдягнений у радянське дрантя приречений водити країну манівцями, а не вивести на стежку реформ.
Одні крали, бо злодійство було їх суттю з якою вони зростали і формувалися як політики, а ці крадуть прикриваючись патріотизмом і любов’ю до України. І якби в уряду Яценюка не було «рило в пуху», то вже давно б проходило розслідування фактів корупції в уряді оприлюднених головою Державної фінансової інспекції Миколою Гордієнком. Чи за рік часу урядовці Яценюка так осідлали корупційні схеми часів Януковича, що скинути їх з них не здатен жоден прокурор чи слідчий?
Люди у морально застарілої, відсталої влади не питають дозволу, коли хочуть щось зробити. Ніхто ж не питав у Януковича дозволу на Майдан і нині не йде до СБУ по дозвіл прокатати у смітнику хабарника-прокурора. Так, ніхто і не питатиме дозволу в Арсенія Петровича на аналіз його діяльності і роботи його уряду. Це називається демократія. А вона, за висловлюванням Ліни Костенко «тим і добра, що при демократії не держава руйнує людину, а людина будує державу».
І поки кожен простий українець будує державу, здає гроші на армію, на лікування солдатів, бореться із незаконними забудовниками, уряд Арсенія Яценюка намагається увійти в українську історію як головний замовник політичної «джинси».
За матеріалами статті Ярослави Вознюк
coruption.net

