Журналіст: Проблема Ігоря Коломойського в тому, що він – пірат

Пірат може буде везучим, зухвалим, талановитим, навіть геніальним. Він може брати на абордаж жирні галеони та тікати за обрій. Але тільки до того часу, як ним всерйоз зацікавиться держава.

Після чого пірат рано чи пізно програє. Бо пірат – істота свободи, але й людина без берега. Без фундаменту, без можливості спертися на щось тверде та пересідити шторм. У пірата немає тилу і це – ціна за вітер в його вітрилах.

Доля пірата зажди визначена. Пірат з усього його талантами, з майстерністю фехтувальника буде вбитий шістьма недолугими, невмілими та посередніми солдатами у червоних мундирах. Бо така є сутність держави – повільно, але наполеглево молоти борошно, організовуючи тисячі людей задля єдиної мети.

Пірат завжди програє державі. Він програвав Україні до того моменту, як ведучий його телешоу став тут президентом. Він звичайно програє США. Тому що романтична епоха піратства повинна закінчиться для того, щоби в нас запанувала тиха та нудна епоха благополуччя.