Влада хоче жити в борг: це доб’є економіку

8 вересня заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% – у 2022-му та 3% – 2023-го. І це після рекордних від 2014 року 7,5% ВВП, які заплановано на цей рік

Того ж дня Мінфін розмістив трирічні ОВДП під 10,5%, плюс 0,5 п.п. до попереднього розміщення. Шаленого попиту не було, облігацій продано на 700 млн грн.

При цьому облікова ставка Національного банку складає рекордно низькі 6%.

Нинішня влада звинувачує попередню, що за неї кредити для бізнесу були надто дорогими, і це стримувало ріст економіки. Але за попередньої влади дефіцит бюджету не був вищим 3% ВВП, останні три роки – навіть нижче 2% ВВП.

І все одно, щоб його фінансувати, Мінфіновы доводилося, наприклад, на початку минулого року позичати під 18% річних. І, звісно, банкам вигідніше було вкладати в ОВДП, аніж кредитувати бізнес.

Ця ж влада хоче наступного року мати дефіцит 6% ВВП, 2022-го – 4,5% ВВП. Тобто Мінфінові доведеться позичати великі суми, щоби закрити цю діру.

Виконувати зобов’язання перед МВФ і Євросоюзом, щоб отримати їхні дешеві кредити, влада не поспішає. Отже, залишаються знову внутрішні запозичення, а, отже, ще більші відсотки за ОВДП, які сплачуватиме Мінфін.

Питання – навіщо тоді брехати про дешеві кредити для бізнесу чи іпотеку? Або держава роздуває витрати й забирає ресурси із приватного сектора, або затягає паски й дає бізнесові дихати.

І розкидати реальні гроші з бюджету, і давати ресурси бізнесові одночасно в Україні зараз неможливо. Ми не США й не ЄС – друк грошей просто приведе до стрибка цін і швидкого знецінення зарплат та пенсій.

Роздуті бюджетні витрати й дефіцит принесуть шкоду Україні. І вони ще підірвуть й без того вже низьку довіру до чинної влади. Бо президентові обіцянки залишаться обіцянками, а економіка й добробут громадян далі жеврітимуть.