Дутому популістові Зеленському не уникнути поразки, він уже здувається

Дутому популістові Зеленському не уникнути поразки, він уже здувається

Конфлікт президента України із Конституційним судом стрімко переростає в повномасштабну політичну кризу. Глава держави наполягає на своєму праві розігнати суд, але не знаходить підтримки не тільки в парламенті в цілому, але навіть у власній фракції

Із ситуації немає доброго виходу. Розгін суду відкриває дорогу до авторитаризму. Поразка президента тільки підкреслить його безпорадність, і так уже продемонстровану результатами місцевих виборів. Розгін парламенту тільки каталізує політичні процеси, бо Зеленський більше ніколи не матиме змоги отримати не те що монобольшість у вищому законодавчому органі, а й узагалі більшість.

З іншого боку, в усьому цьому немає нічого нового. Такий шлях – від конфлікту з попередньою владою до конфлікту із законодавцями та судовою владою – проходить будь-який політик-популіст. Не складно пригадати, як після перемоги революції у Вірменії її новий прем’єр-міністр Нікол Пашинян домагався дострокових парламентських виборів, вступив у конфлікт із судовою системою, провів через парламент поправки про переформатування Конституційного суду... Чим відрізняється Зеленський?

А тим, що Зеленський – дутий, картонний популіст. До того ж він здувається. На боці справжнього популіста повинен бути не тільки виборець, але й вулиця. Коли Пашинян домагався проведення дострокових парламентських виборів, на вулиці протестували його прихильники. Коли Пашинян домагався переформатування судової системи, суди блокували його прихильники. А де вулиця в Зеленського? Немає в нього ніякої вулиці. Вулицю контролюють його опоненти.

Саме тому його ніхто не боїться й поразки йому не уникнути. Справжній популіст – коли він іде на свідоме порушення закону й конституції країни – повинен бути впевнений в тому, що його підтримає народ. Але сила Зеленського – це винятково підтримка олігархічних еліт. Саме вони придумали проєкт "Слуга народу" й заморочили голову недосвідченому телевізійному комікові. Саме вони забезпечили йому підтримку на виборах. Саме вони забезпечили безправне рішення Конституційного суду, яке дозволило провести дострокові парламентські вибори. І без підтримки цих еліт немає ніякого президента Зеленського. Тому що прихильники Зеленського ніколи не вийдуть на вулиці. Навіть прихильники Януковича виходили – нехай і за невеликі гроші. У Зеленського й таких прихильників немає. У нього є тільки глядачі.

Тому навіть якщо Зеленський доб’ється успіху у своєму протистоянні з Конституційним судом й у тиску на парламент, це буде лише тимчасовий, позиційний успіх. Потрібно думати не про те, що зробить Зеленський, а що буде після Зеленського і якого нового дутого популіста олігархи спробують підсунути українцям замість того, хто здувається.