Україна профукала можливість швидко отримати безвізовий статус, тепер доведеться чекати

Вчора, 5 листопада 2015 року, Верховна Рада не змогла набрати необхідну кількість голосів для голосування за законопроекти, які охрестили “візовим пакетом законів”. Йдеться про 15 законопроектів, необхідність прийняття яких Україна узгодила із Єврокомісією. Без прийняття прописаних у Плані дій норм Україні не світить безвізовий режим із Європейським союзом взагалі.

Верховна Рада у четвер змогла проголосувати лише за два законодавчі акти. Перший стосується трудової міграції, другий – факту народження і смерті громадян на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, депутати не змогли прийняти в другому читанні закон про створення Нацагентства з питань виявлення активів, одержаних від корупційних злочинів. Не знайшли спільної точки зору вони і в питанні накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні. Також була провалена норма Трудового кодексу щодо заборони трудової дискримінації, яка також є обов’язковою умовою для скасування ЄС віз для українців. Усі ці законопроекти депутати відправили на доопрацювання.

Місяць тому, 8 жовтня, депутати вже проводили голосування щодо даного пакету законопроектів. Тоді у першому читанні вдалося проголосувати за проект закону про зовнішню трудову міграцію. Вчора цей закон вдалося провести і у другому читанні. Також у жовтні був прийнятий пакет антикорупційних законів і закон про державне фінансування політичних партій. Зокрема, норми, що дозволяють арешт і конфіскацію майна у осіб, підозрюваних у тяжких злочинах, навіть якщо це майно записане на інших людей. За решту законопроектів відмовилася голосувати, і відправили на доопрацювання.

Нардепи повернуться до голосування візового пакету законів повторно у вівторок 10 листопада. В них (і в українців) буде ще один шанс.

“Небезпека для України у тому, що все лишиться так, як є зараз, а нам хотілося б, щоб усе змінилося, – прокоментував НВ питання провалу голосування міністр економічного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавичус. – Ми дамо депутатам ще один шанс виправитися на наступному тижні. Нажаль, це завалить наш День по дерегуляції і економічному розвитку. Ми й так вже два місяці проговорювали 15 законопроектів, ділили на “наше і ваше” – депутатські, активістські, кабмінівські. Розділили на п’ять груп: антимонопольні, держвласність, відміна ліцензій, держконтроль і залучення інвестицій”.

Член комітету ВРУ з питань Євроінтеграції, депутат від УДАРу Оксана Юринець, запевнила НВ, що Верховна Рада усвідомлює важливість і необхідність прийняття даних законопроектів. Питання лише в тому, аби ці акти були правильно прописані. Одна річ просто проголосувати за законопроекти, а інша імплементувати і жити з ними потім, виправдовує вона поведінку колег. "Це не є провалом, це не провалені законопроекти. Ми в першому читанні прийняли вже кілька законопроектів, цього тижня ще кілька прийняли, і, я думаю, що наступного тижня нам вдасться прийняти решту. З понеділка будуть проводитися комітети для того, щоб усі ті поправки, які були отримані від депутатів, були прийняті”, – запевняє нардеп.

Як приклад неякісних законопроектів, що пішли на доопрацювання, Юринець наводить запропоновані Міністерством юстиції. В одному з проектів закону, де йшлося про персональні дані, була прописана вимога проводити інформацію через підприємство Документ, яке входить до сфери управління Державної міграційної служби. Воно було створене у 2011 році начебто з метою зняття з держави навантаження по наданню послуг з міграційно-паспортних питань, а насправді виконувало роль прокладки між державою і споживачами держпослуг. Її потрібно було усунути із законопроекту, каже нардеп.

Європейці досить стримано відреагували на четвергові перипетії у Верховній раді, які так розбурхали українську спільноту. Там сподіваються, що у народних обранців вистачить розуму проголосувати все ж таки за означені законопроекти, адже лібералізація візового режиму – один із кроків на шляху до євроінтеграції держави. Офіційні заяви, що лунають з боку ЄС, поки що досить дипломатичні.

Члени Єврокомісії, які займаються розглядом питання безвізового режиму між ЄС і Україною стежили за голосуванням, розповідає НВ пресс-аташе представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік. Там вважають, що станом на сьогодні ще зарано говорити про те, що парламент не виконує план дій. У депутатів ще є час на прийняття норм, каже він. “Вони надали вимоги, за виконання яких пообіцяли розглянути питання про безвізовий режим. Нема жодних часових рамок на виконання вимог, так само нема рамок, у які Україна могла б претендувати на безвізовий режим”, – стримано каже Стулік.

Скажімо, Грузія ще у 2013 році виконала усі вимоги ЄС, але своє рішення Європа не висловила досі. “Ми знаємо країну – Грузію – у якій виконали все, але вона не отримала безвізового режиму”, - каже Юринець. Втім з іншого боку, є і успішний приклад Молдови, що виконала вимоги ЄС і за кілька років отримала безвізовий статус, відповідає на це Тимофій Мілованов, професор економіки Піттсбурзького університету, США.

Грузія має шанс отримати безвізовий режим вже незабаром. Розгляд питання про надання їй безвізового статусу заплановано на грудень, і  її шанси на позитивне рішення дуже високі, розповідає НВ джерело з боку європейської сторони, залученої до переговорного процесу з питань лібералізації візового режиму. "Грузія значно краще виконує план дій, ніж Україна. Але в України теж є шанси, ще не все втрачено. Побачимо, як на наступному тижні будуть переголосовувати ці закони”, – каже співрозмовник.

Слід враховувати і те, що представники ЄС ще не бачили текстів ні тих законопроектів, які були відправлені на доопрацювання, ні навіть тих, які вже проголосовані. “Наші експерти будуть вивчати ті закони, чи відповідають вони вимогам плану дій, чи ні. І на основі їх оцінки будуть робити рекомендацію, чи надавати безвізовий режим Україні. Зараз ще ми не можемо сказати чи буде оцінка позитивною, бо ще не знаємо наскільки вони [закони] будуть працювати”, – каже Стулік.

Перевірка функціонування вищезгаданих законопроектів у подальшому – це другий етап тестування. ЄС відслідковуватиме, як працюють нові закони і новостворені інституції. Наразі у європейців вже є питання щодо гальмування Києвом процесу запуску роботи антикорупційного прокурору. За планами у даний час спеціалісти комісії вже мали б проводити перевірку ефективності роботи антикорупційного прокурора – але нема кого перевіряти.

Крім того, у Єврокомісії є питання щодо прав представників ЛГБТ, вимушених внутрішніх переселенців та боротьби із організованою злочинністю. В цілому мова йде про близько 15 пунктів, по яким Україна має продемонструвати прогрес у вирішенні проблем.

На думку Мілованова, проблема в тому, що в Україні наразі влада викристалізовується у два табори: одні дотискають реформи наскільки це можливо, інші, що роками сиділи на корупційних потоках і наразі борються за них, чинять спротив зсередини. Саме це пояснює численні суперечки і конфлікти у Рад і Уряді. Ці табори не можуть між собою домовитися і зривають проведення заходів, спрямованих на втілення реформ. Це і відбулося з голосуванням щодо безвізових законів. каже Мілованов: статус наче і хочуть отримати, але голосувати за закони, які знімають їх з потоків, не можуть. Плюс на все це накладається проблема компетентності спеціалістів, які готують необхідні законопроекти, і власне якості законів. “В цілому ми зараз бачимо перехідний політичний процес у сукупності з проблемою некомпетентності, тому так і ковбасить парламент, - каже він. - Це не розвал Коаліції, це так стара система бореться з новою”.

Через цю затяжну боротьбу Україна вже втратила момент, коли могла претендувати на жест доброї волі з боку ЄС і швидко отримати безвізовий режим як своєрідне відшкодування за те, що Європа несвоєчасно відреагувала на анексію Криму, кажуть співрозмовники НВ. Тепер, навіть після виконання усіх вимог, українцям доведеться чекати на вільні кордони з ЄС кілька років, як чекає Грузія. “Сьогодні Європа не відчуває обов’язку підтримувати нас, бо Україна не виконала вчасно свої зобов’язання. Вона б мала битися до крові із корупцією, а насправді нічого цього не відбувається”, – розводить руками Мілованов.

Врешті решт безвізовий статус не є самоціллю прийняття багатостраждальних законопроектів. Тему вільних кордонів ЄС використовує, як таку собі цукерку для країн, які він намагається примусити очиститися від коррупції. Ці закони – дорожня карта України, яка допоможе їй підняти економіку та рівень добробуту, гарантувати громадянам право на людську гідність і свободу. Деякі норми того самого Трудового кодексу дійшли до сучасної України ще з 1980-х, вони банально не дозволяють відстоювати власні права у суді чи держінстанціях. І саме ці речі, а не можливість не витрачати час і гроші на оформлення віз заради подорожі Європою, є ключовими у контексті законопроектів, що розкололи Раду. Хоча ніхто не відміняє й того факту, що країни, з яких Європа вимагає візи, сприймаються у світі як другосортні.