Золотовалютний чиновник: на чому заробляє головлікар львівської обласної лікарні?

Золотовалютний чиновник: на чому заробляє головлікар львівської обласної лікарні?

Статки екс-регіонала, а нині члена президентської парті - БПП Михайла Гички навіть і приблизно не відповідають, ані його посаді, а ні професії лікаря. Розкіш у всьому – від будинку до шикарних авто – просто переслідує головного лікаря обласної львівської лікарні.

Він не гребую практикою змінювати політичні кольори і успішно перефарбувався під нову владу, що загалом, напевно і є гарантією фінансового благополуччя чиновника-багатія у білому халаті.

Гичка Михайло Михайлович народився 28 серпня 1959 року в селі Губичі Старосамбірського району Львівської області.

Отримавши вищу освіту у Львівському державному медичному інститут у 1983 році, він розпочав роботу лікарем.

Головлікарем Львівської обласної лікарні М. Гичка став у 2010 році, і до цього часу є незмінним очільником установи, що дає йому сповна можливостей наживатися на горі та хворобах пацієнтів, зокрема, за рахунок дерибану держаних коштів через корупційні тендерні схеми.

Так, М. Гичка через тендерні процедури на закупівлю ліків, обладнання та ремонтних робіт, вже протягом 5 років привласнює значні суми державних коштів місцевого бюджету. Точніше сказати, привласнюють компанії, інтереси яких він лобіює, правильно виписуючи тендерну документацію під заздалегідь відомих «переможців», за  що останні щедро сплачують відкати у розмірі від 30% до 50%.

Завдяки такій прибутковій роботі, М. Гичка проживає у шикарному власному будинку у с. Зимна Вода площею понад 300 м.кв. Загальна вартість лікарського імення оцінюється у декілька мільйонів гривень.

Окрім того, Гичка має власний автопарк, який щонайменше налічує 4 авто:

• Toyoa Land Cruiser Prado (7777)

• Lexus rx 350 (0777)

• Toyota camry (2007 року)

• Лада

Ще б пак, адже М. Гичка довгий час головував у Тендерному комітеті, і наразі без його волі не приймається жодного рішення у закупівлях.

Однією з останніх корупційних історій навколо М. Гички – є історія щодо закупівлі гемодіалізного обладнання та медичних засобів для цієї процедури.

З легкої руки головлікаря, монополістом гемодіалізного ринку Львівської області  є компанія «Фрезеніус», яка постачає продукцію через фірми ТОВ «Ренарт» та ТОВ «ТТВ-дом».

Торік ця пара фірм-прокладок отримувала товари від австрійських фірм «Medprodex Trading Gmbh» і «AP Holdihg GmbH». Тепер же, як повідомили, у Державній фіскальній службі, їхніми постачальниками стали польська фірма «ETG Polska sp.z o.o.» та чеська «Neomed Global s.r.o.».

За даними чеського реєстру, директор ТОВ «Ренарту» Сергій Сумін торік був співвласником «Neomed» (нині чеська фірма записана на українців Микиту Бернацького і Романа Ногу).

Тобто українська фірма ввозить в Україну товар, який купує за кордоном у пов’язаної структури.

Разом з тим, ТОВ «Ренарт» та ТОВ «ТТВ-дом» неодноразово були викриті у завищені цін на продукцію та у підкупі чиновників, що регламентують правила тендеру.

І головне, «Фрезеніус» не ввозить в Україну німецькі розхідники для гемодіалізу, як у те хочеться вірити пацієнтам. Все, що вони везуть сюди – вироблено в Туреччині та Єгипті, а німецька компанія «Фрезеніус» до українського самозванця немає жодного стосунку.

Власником українського «Фрезеніусу» та директором одночасно – є Володимир Подворний, проти якого СБУ зареєструвало та розслідує кримінальне провадження № 4201400010000228 за ч.5 ст. 191 КК України (привласнення та розтрата держкоштів в особливо великих розмірах).

Так от, всі тендери 2015 року на поставку медзасобів для гемодіалізу у Львівській області виграли фірми-прокладки «Фрезеніусу». І сума освоєних ними бюджетних коштів лише за цей рік сягає більше 50 млн. грн.

Разом з тим, губернатор Львівщині, знаючі усі підвалини гемодіалізної мафії, оголосив М. Гичці та його годувальнику В. Підворному негласну війну, пішовши шляхом залучення в область інвестицій іноземних компаній, що спеціалізуються на гемодіалізній продукції. Так, Олег Синютка відкрив нещодавно у Новояворівську нове відділення гемодіалізу, куди були поставлені апарати «штучна нирка» німецького виробництва, і до яких розхідники «Фрезеніусу» за технічними характеристиками не підходять.

Однак, М. Гичка продовжує чинити спротив і не віддає пацієнтів Львівської обласної клінічної лікарні на обслуговування до нового гемодіалізного центру. Він всіляко залякує персонал та самих хворих, аби ті навіть не мріяли перейти на обслуговування до Новояворівська, оскільки тоді М.Гичка втратить близько 5 млн. грн. бюджетних асигнувань на закупівлі, а відповідно і зменшиться його винагорода у вигляді відкатів від «Фрезеніусу».

Для повної картини, аби зрозуміти глибину цинізму і ненажерливості М. Гички, лише додамо, що його син Назарій Гичка – активний учасник таткових корупційних схем.

 У 23 роки Гичка-молодший вже мав власне підприємство, яке, зокрема, фігурувало у кількох «схемах» продажу та перепродажу медичного обладнання, ліків та інших необхідних медицині матеріалів за завищеними цінами або ж у завищених розмірах.

До прикладу, таблеток «Амізон» у 2011 році закупили стільки, скільки потрібно для забезпечення потреб лікарні, їх вистачить до березня 2013 року. Та не все так просто, термін їх придатності завершується у листопаді 2012. Препарат «Таміфлю» закуплено в таких обсягах, що потребу установи забезпечено до 2023 року, при цьому термін придатності ліків збігає на 10 років раніше – у 2013 році.

Тож поки підряд Гичок безкарно процвітає, хворі львів’яни не доотримують їм належного та якісного лікування, щоразу віддаючи на поталу ненаситним корупціонерам у білому частину свого здоров’я, а дехто навіть життя…

 Олег Бойко