Кримінальний авторитет «Гриша», «землі Анісіма» і старі борги

Читать на русскомRead in English

Наприкінці 2015 року зусиллями прокурора ГПУ Владислава Куценка в ЗМІ починає розкручуватися тема, пов’язана з викриттям ОЗУ, яке заробляє в Запоріжжі на ритуальних послугах та похованні.

У рамках кримінальної справи відбуваються обшуки у низки депутатів Запорізької райради. Зокрема, у т.зв. «авторитета Гриші», яким є представник місцевого «Блоку Порошенка» Григорій Стогній. 

Втім, при більш уважному розгляді, ситуація виглядає вже не настільки однозначно. Наприклад, справа збіглася у часі з судовими тяжбами навколо переділу влади в Запорізькому районі, де тривалий час місцевим депутатом був сам Куценко та де зіткнулися інтереси місцевих кланів. Наприкінці 2015 року там стався останній бій за владу між угрупованням, орієнтованим на колишнього «смотрящего» від президента Януковича – Євгенія Анісімова («Анісіма») та кланом нардепа Сергія Соболєва, який, зокрема, представляє Куценка. 

Не може не привертати увагу і той факт, що ще восени 2014 року «авторитет Гриша» був довіреною особою кандидата в народні депутати Владислава Куценка. Серед причин, які призвели до розриву колишніх друзів, називають, зокрема, значний борг Куценка перед Стогнієм, який «рупор ГПУ» банально не захотів віддавати. 

Крім того, Стогній мав звичку записувати власні телефонні розмови, що зробило його власником великої підбірки компромату на «державних мужів» різного рівня (включно з нардепами). 

Все це перетворює звичайну кримінальну справу місцевого масштабу на серйозний політичний процес, в якому Куценко виглядає далеко не у найкращому світлі. 

В грудні 2015 року в ЗМІ з’являється інформація, що правоохоронці провели обшуки у депутата Запорізької районної ради за підозрою в створенні корупційної схеми в комунальному господарстві. 

Прокурор ГПУ Владислав Куценко на відповідному брифінгу заявив 2 грудня, що обшуки були проведені у кримінального авторитета на прізвисько «Гриша» (прізвище тоді він так і не назвав), який є депутатом Запорізької райради, колишнього голови фракції Партії регіонів. Йому тоді інкримінували деякі махінації на ринку ритуальних послуг та швидкої допомоги, а також створення корупційної схеми в комунальному господарстві. 

В ході обшуку вдома у «Гриші» прокурори та працівники МВС вилучили зброю, гроші та документи, які свідчать про ймовірне співробітництво підозрюваного із правоохоронцями.

  

Згідно з даними слідства, «Гриша» у змові з окремими керівниками Запорізької міської ради нібито отримував щомісячний «відкат» від роботи ритуальних послуг у місті в розмірі 1 мільйона гривень. 

Раніше «авторитет» двічі був засуджений - за вбивство та вимагання. Під час обшуків депутат намагався прикриватися ім’ям діючого голови Запорізької обласної державної адміністрації. Крім того, напередодні «наїзду» на «Гришу» в ЗМІ повідомлялося про проведені обшуки в службі ритуальних послуг та службі швидкої медичної допомоги в Запоріжжі. 

В листопаді 2015-го року на центральній підстанції «швидкої» співробітниками поліції та прокуратури був вилучений мобільний телефон, по якому диспетчер зв’язувалася з ритуальною фірмою та передавала повідомлення про померлих містян. Також вони забрали журнал, в якому вівся облік таких повідомлень. Подібні слідчі дії проводили в кількох ритуальних службах Запоріжжя.

Через кілька днів, правоохоронні органи провели обшук в будинку голови Запорізької районної державної адміністрації Віктора Щербини та вилучили документи, що свідчать про його причетність до корупції у сфері ритуальних послуг у Запоріжжі. 

Крім того, на допитах співробітники «швидкої допомоги» та компанії «ритуальщиків» вказують, що вони давали відкати особам, наближеним до Щербини.

 

Діяльність Щербини пов’язували з колишнім «смотрящим» регіону - кримінальним авторитетом Євгеном Анісімовим. Цікаво, що інтереси Щербини під час обшуку представляв адвокат Михайло Козар, який надає юридичні послуги ритуальним службам Запоріжжя.Також під час обшуку була виявлена його переписка Щербини із згаданим вище «Гришею» і розрахунки, які вказують на поділ грошей між ними. При цьому стало відомо, що після обшуку у себе вдома «авторитет» втік із Запоріжжя.

  

Незабаром з’ясувалося, що «Гриша» - це депутат райради від БПП Григорій Стогній, і у нього справді є помітний «злочинний слід» у біографії. Зокрема, мова йде про участь в ОЗУ «Топора - Сомусева (Самусева) - Стогнія», де він був одним із лідером, разом з Олександром Топором (1961 р.н., кличка «Топор») і Олександром Сомусевим (1959 р.н., кличка «Сомик»). 

З перших днів розвитку цієї історії в ній активну роль грав «рупор ГПУ» Владислав Куценко.

 

Зокрема, він коментував те, що відбувається, викривав «злочинних авторитетів». 

Також «Запорізька справа» була згадана під час брифінгу, що транслювався в прямому ефірі одного з телевізійних каналів.

Там він розповів, що діяльність «Гриші» пов’язують з незаконними угодами на ринку ритуальних послуг та швидкої допомоги, створенням корупційної схеми в комунальному господарстві.

Схема ритуального грабунку 

Якщо взяти до уваги безпосередньо суть схеми, у якій звинувачують «Гришу з спільниками», то вона була розроблена настільки детально, що через кілька хвилин після смерті людини інформація вже надходила до ритуальників. 

Таким чином, «свої контори» першими дізнавалися про факт смерті, і першими пропонували свої послуги. Якщо ж родичі померлого відмовлялися від послуг «оперативних» фірм і вибирали послуги приватників, то у останніх ритуальники вимагали інше замовлення на обмін, бо «ми ж першими приїхали». У разі відмови, погрожували тим, що комунальне підприємство розірве з ними договір і викине їх з ринку. Для цього КП укладало з приватниками договір лише на місяць, щоб у разі чого легко позбавитись небажаного підприємця. Також з кожного приватника не з орбіти куратора бралися певні побори, залежно від кількості поховань. 

За законом родичі можуть отримати дві пенсії померлого. Заповзятливі «ритуальники» придумали, як забрати і ці гроші, просячи на деякий час необхідні документи, забираючи дві пенсії, а потім повертаючи документи. 

Також часто бралися гроші за роботи, які не виконувалися, або вже проплачені. Наприклад, за драпірування могили могли взяти 300-400 гривень, але так і не виконати її. Брали гроші також за перевезення трупів, хоча це повинно було оплачуватися з бюджету. 

З появою в керівництві КП «Запорізька ритуальна служба» «потрібних» людей підприємство перестало закуповувати продукцію за ринковими цінами – все купувалося за завищеною вартістю і тільки у «своїх» фірм. Ну, і, звичайно ж, чорна бухгалтерія. По документах в приходній частині майже завжди проходила сума значно менша, ніж та, що береться насправді. 

Також «свій» менеджмент комунального підприємства допомагав заробляти на ритуальних послугах своїм ПП, лобіюючи їх інтереси. 

Ще один корупційний момент – місця поховання. В Запоріжжі десяток кладовищ, але відкриті для поховання лише Кушугумське та Святого Миколи. 

У 2009-му році на території Долинської сільської ради (голова Богдан Федчук) розташовувалося старе церковне напівлегальне кладовище Київського патріархату. 

У 2011-му на похоронний бізнес «поклали око» депутат облради Володимир Черленюк та голова фракції Партії регіонів у Запорізькій райраді Григорій Стогній. Менеджером поставили Віктора Щербину, який і очолив новостворену «Ритуальну службу» Запорізької райради. Свіжоспечені ритуальники узаконили кладовище, значно збільшили його територію, а потім ще й приєднали до КП таке ж «напівдике» кладовище в Матвіївці, яке належало Вільнянському району, який на той момент очолював вже згаданий Черленюк. 

Після зміни влади в 2014 році голова сільради Богдан Федчук, у якого забрали прибутковий «бізнес», заручившись підтримкою народного депутата від «Батьківщини» Сергія Соболєва, перейшов заеру в контратаку, звинувачуючи «конкурентів» у підробці документів про прийняття кладовища у комунальну власність та незаконне захоплення земельної ділянки у 50 гектарів. 

Після визнання в суді незаконності Запорізької районної ритуальної служби було створено нове комунальне підприємство, але вже при Солнечному сільраді - КП «Об’єднана житлово-комунальна, побутова та ритуальна служба». Його очолив зять Григорія Стогнія - Роман Дурнев. І Запорізька райрада своїм рішенням передала кладовище Святого Миколая вже новоспеченому підприємству. Окремо, в квітні 2014-го року, передали землю, а нерухомість віддали трохи пізніше, в кінці серпня 2014-го. 

Після початку розслідування «ритуальної справи», правоохоронні органи почали перевірки низки підприємців, які працюють в цій сфері. Шестеро з них підозрюються у близьких зв’язках з Віктором Щербиною. Це – Жанна Христосенко, Андрій та Лариса Пархоменко, Сергій Ревков і ТОВ «Поховальний дім «Жалоба». Останнє зареєстровано на Анну Дурневу (дочка Григорія Стогнія), Ольгу Мосейко та Любов Садомиченко. 

Таке велике число підприємців використовувалося, щоб знизити суму податкових відрахувань.

 

Уже навесні 2016 року, після скандальних обшуків та викриттів, почалися чергові зрушення в земельно-кладовищенських питаннях. 

Запорізька райрада скасувала своє попереднє рішення про передачу майна, що знаходиться за адресою Мічуріна, 1е, ритуальній службі Солнечного сільради. І одночасно, повернула будівлі Долинській сільраді, на території якої вони й знаходяться. 

Водночас, земельну ділянку в 50 гектарів встигли оформити на ритуальну службу Солнечного сільради. Відповідно, за них збираються судитися. 

У ритуальній службі також планують домагатися в суді визнання останнього рішення райради незаконним, оскільки, нібито, в ньому існує безліч нестикувань. Зокрема, майно забирають у ритуальної служби Запорізького району, хоча там працює ритуальна служба Солнечного сільради. 

Уже в березні 2016 року у «Гриші» був проведений черговий обшук, в результаті якого і були знайдені матеріали, що свідчать про зв’язок деяких нардепів з корупційними схемами. За повідомленнями журналістів, зокрема, мова йде про Ігоря Мосійчука.

Роль Куценка 

Слід зазначити, що на депутатських комісіях проєкти рішень про передачу кладовища комунальному підприємству проходили через головного сьогоднішнього борця з «ритуальною мафією» - Владислава Куценка та його давнього товариша В’ячеслава Колесникова. 

У Запорізькій районній раді Куценко керував комісією з регламенту, законності та боротьби з корупцією, а Колесников очолював земельну комісію. Невідомо, як саме Куценко голосував з «кладовищенського питання», але навряд чи без його погодження, як голови комісії, передача кладовища проходила б гладко. Тож, очевидно, Стогній та компанія «вирішували питання» саме через нинішнього «спікера ГПУ». 

Цікавий факт, що свідчить про близькість у недалекому минулому Куценка та Стогнія. 

Саме Григорій Стогній був довіреною особою Владислава Куценка на виборах до Верхової Ради восени 2014 року, коли майбутній «глас прокуратури» балотувався по одному з мажоритарних округів Запоріжжя.

 

 

Крім «авторитету Гриші», довіреною особою Куценка був ще й деякий Микола Скічко, який працював у компанії «Укрпромснаб».

 
 

Ця компанія заснована деякою Валентиною Василенко, яка є тещею найближчого сподвижника Куценка – В’ячеслава Колесникова. 

Куценко, Колесников, Скічко (спільно з депутатами райради Максимом Євсєєвим і Вадимом Петручком) брали участь у масштабному захопленніземель Запорізького району. Коротше кажучи, ще нещодавно Стогній був у найближчому оточенні Куценка. Швидше за все, вони були один одному потрібні. Зокрема, Куценко був зручним посередником у вирішенні земельних питань. 

Ще в 2010 році тодішні представники партії «Реформи і порядок» Куценко і його старий колега Колесников, під заступництвом нардепа Сергія Соболєва, отримали контроль над територіальною виборчою комісією Запорізького району. Куценко і Колесников захопили територіальну виборчу комісію і заблокували її, не даючи можливості зареєструватися політичним силам, залишивши в списках фактично тільки себе. 

Внаслідок проведених таким чином виборів були сформовані «правильні» місцеві ради, а, отже, - отримано контроль над рішеннями з відведення землі. Подальший перерозподіл землі торкнувся сотень гектарів у Запорізькому районі (найближчому до обласного центру: зрозуміло, що і вартість землі відповідна). Займалися цим молоді депутати Куценко і Колесников, прикриваючись ім’ям Соболєва. 

Однією зі схем, приписуваних Куценку і Колесникову, стала інвентаризація земельних ділянок населених пунктів - селищ і сіл. Всього за кілька років вони досягли практично повного контролю над землею в Запорізькому регіоні і переписали на себе та своїх родичів ні багато ні мало - 260 га землі в Розумівці, Долинському, балці Канцеровці та Балабиному. 

Загалом, Куценко і Колесников сконцентрували у своїх руках значну кількість землі, оформленої на родичів.

  

Тому нічого дивного в тому, що саме через них і вирішував свої питання з землею в районі згаданий вище «Гриша». І до певного моменту у них було повне взаєморозуміння.

Політичні битви районного масштабу 

Паралельно з сюжетом «переслідування кладовищенської мафії», розвивається ще один – локально-політичний. 

Зокрема, 25 жовтня 2015 року в Запорізькому районі відбулись місцеві вибори, за результатами яких була сформована місцева рада. 

Однак вже перша сесія 17 листопада завершилася скандалом. На ній депутати від «Опозиційного блоку» разом з представниками фракцій «Батьківщини» та «Радикальної партії» обрали головою ради Анатолія Шевчишина. 

Цей факт викликав обурення з боку місцевих організацій БПП та «Нашого краю». Вони взагалі покинули зал під час голосування, до проведення якого мали цілий ряд претензій. Зокрема, не було фіксації результатів голосування (відеозаписи з сесії показують, як частина депутатів не піднімає руки при голосуванні, однак за документами всі рішення прийнято одноголосно), бюлетені з прізвищами кандидатів були виготовлені ще до їх висування, а депутати не були допущені до підрахунку голосів. 

Були претензії до самої кандидатури Анатолія Шевчишина. Представники БПП стверджували, що у них є відеозаписи, на яких новоспечений голова райради підтверджує, що особисто возив «безробітних» (також відомих як «тітушки») на «Антимайдан» до Києва. 

У злитті демократичних сил з Опоблоком у БПП звинувачували людей нардепа Сергія Соболєва. За їх словами, у маніпуляціях у райраді залучений соратник Соболєва, помічник генпрокурора Владислав Куценко. 

Зокрема, після проведення незаконної (на думку БПП) сесії, у партії подали позов до суду. І заявником виступив депутат райради Григорій Стогній. І якраз напередодні розгляду питання на судовому засіданні, в його будинку було проведено обшук. 

Відповідно, 8 грудня Запорізький районний суд відмовив у задоволенні позову про визнання неправомочною сесію Запорізької районної ради. 

Правда, слід розуміти, що в цьому випадку говорити про якісь політичні партії не доводиться (як і в усій іншій Україні), тому співпраця «Батьківщини» та «Опоблоку» не повинна особливо дивувати, оскільки реально мова йде про стару боротьбу між угрупуванням народного депутата Сергія Соболєва та авторитетом «Анісімом», яка триває давно. 

Зокрема, ще у «дореволюційні часи» вони боролися за контроль над Запорізькою «Батьківщиною». Тоді переміг Соболєв спільно зі своїм партнером – Олександром Старухом (екс-голова Запорізької адміністрації), зумівши відтіснити людину «Анісіма» - Валерія Крайнього. Також Соболєву вдалося «підвинуті» ще одного ставленика Анісімова – голову Запорізької облорганізації «Фронту змін» Рудольфа Акопяна. 

Останнім часом люди Анісімова групувалися навколо місцевої організації БПП, де, зокрема, на лідируючих позиціях був Григорій Стогній.

«Плівки Гриші» 

Ще один цікавий момент, пов’язаний з обшуками у «авторитета Гриші». Зокрема, за даними ЗМІ, прокуратура та МВС вилучили аудіозаписи його телефонних розмов з чиновниками і нардепами. 

Ці аудіозаписи могли б стати підставою для звільнення вищих посадових осіб і керівників правоохоронних органів, а також для відкриття проти них кримінальних проваджень. 

«Гриша» фактично записував усіх своїх співрозмовників. Це сотні, якщо не тисячі, мегабайт інформації, за масштабами співставимі з «плівками Мельниченка». 

Зокрема, зафіксовані розмови «Гриші» з нинішнім головою Запорізької обласної державної адміністрації з приводу кадрових призначень, керівництвом обласного управління внутрішніх справ у області, численні розмови про колишнього мера Запоріжжя Олександра Сина, а також з депутатами Ради щодо впливу на правоохоронні органи. Це переговори з нардепами від Радикальної партії, БПП, «Укропу» з приводу «кришування» бізнесу. 

Також зафіксовані розмови щодо незаконного вивезення дорогих автомобілів із зони Антитерористичної операції та подальшого їх перепродажу на підконтрольній українській владі території. Нарешті, Стогній вів переговори про покупку для своїх людей місць у списках БПП, РП та «Наш край» на місцевих виборах, обговорював можливість кидка негативної інформації в пресу проти прокурора Запорізької області Олександра Шацького (давнього покровителя Куценка в прокуратурі). 

Нібито, серед записаних був і Владислав Куценко. Зокрема, ще в грудні 2015 року представники організації БПП в Запорізькому районі заявили на брифінгу, що існує аудіозапис, згідно з яким Стогній позичив Куценку та його «товаришу» В’ячеславу Колесникову 54 тисячі доларів. Ті відмовилися їх повертати, а коли дізналися, що є запис розмови, то у депутата від президентської партії почалися обшуки. 

Зокрема, 17 листопада, коли проводилася сесія Запорізької райради, на ній був присутній помічник народного депутата Сергія Соболєва В’ячеслав Колесников. Тоді Стогній сказав Колесникову, що у нього є на телефоні запис розмови, в якій йде мова про велику грошову суму, яку Колесников і Куценко мають повернути. Після цього проводиться обшук, і у Стогнія вилучаються всі телефони, вилучається ноутбук і всі носії. 

Таким чином, це дає певне уявлення про те, який же особистий інтерес Куценко у всій цій історії. 

По-перше, це можливість завершити стару боротьбу з «людьми Анісіма» за контроль над багатими Запорізькими землями і іншими стратегічними ресурсами. В результаті, контроль над Запорізькою райрадою остаточно переходить до людей Сергія Соболєва, і, очевидно, свою частку в цьому матиме Владислав Куценко. 

По-друге, є шанс «зачистити» докази по справах минулого. Зокрема, внаслідок обшуків було вилучено компромат, накопичений «Гришею» проти «Гласу ГПУ». 

По-третє, розкручуючи «ритуальну справу», Куценко отримує можливість списати свої старі грошові борги по відношенню до підозрюваних. 

Нарешті, сам налагоджений «ритуальний бізнес» також сам по собі є ласим шматком, а тому, очевидно, також має отримати нових хазяїв та нових «дивляться».

Натисніть для збільшення

 

Виходячи з викладеного вище, у «Прокурорської правди» виникло кілька питань: 

- чому депутат районної ради Куценко покривав земельні схеми, з якими потім очолив боротьбу прокурор Куценко? 

- чому «рупор ГПУ» Владислав Куценко взяв собі в довірені особи на виборах 2014 року Григорія Стогнія, якого він через рік назве «кримінальним авторитетом Гришею»? 

- як Куценко все встигає: робити кар’єру в ГПУ, накопичувати земельні ділянки в Запорізькій області і брати участь у локальних політичних перетруждання на районному рівні?  

Джерело: Прокурорська правда