Субсидійний абсурд або Чому субсидії не врятують?

Субсидійний абсурд або Чому субсидії не врятують?

Політика розширення субсидування породжує утриманські настрої у суспільстві, провокує "тінізацію" трудових відносин. Про це пише у "Фейсбуці" колишній народний депутат, а нині експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський:

"Міністр соцполітики Рева радісно повідомляє, що субсидії оформили більш ніж 5.5 млн. родин (це десь 35% від усіх домогосподарств, в Європі цей показник не перевищує 10%), а після останнього підвищення Порошенко-Гройсманом ціни на газ і опалення майже 80% населення України буде не взмозі заплатити за власне житло ... і це за словами соціального міністра - велика реформа!

По-перше, діюча субсидійна схема шахрайська, грошей люди на руки не отримують, субсидійні кошти напряму осідають на рахунках монополій;

По-друге, субсидійна система вбиває енергозбереження і енергоефективність - в зниженні споживання енергоресурсів не зацікавлені як монополісти так і споживачі;

По- третє, субсидії сприяють тінізації економіки - зараз до работодавців масово звертаються робітники з проханням показувати занижену зарплату, тому чим менша зарплата тим більше розмір субсидії ...

В європейських країнах державна субсидійна допомога як правило надається непрацездатним: інвалідам, безробітним, багатодітним родинам і малозабезпеченим пенсіонерам, але аж ніяк не працюючим!
За європейськими соціальними нормами витрати на комунальні послуги як правило не перевищують 10% від місячного доходу родини...

Хибна політика розширення субсидування принижує людську гідність працюючої людини, породжує утриманські настрої у суспільстві, провокує тінізацію трудових відносин.

Ми є свідками абсурдного збільшення бюджетних видатків на субсидії, якщо у 2014 році їх обсяг був на рівні 5 млрд. грн., то 2016 вже і 35 млрд не вистачило, на наступний рік Мінфін планує 80 млрд. грн., ще декілька років таких "реформ" і на субсидії будемо витрачати більшу частину державного бюджету ..."