НБУ: населення та бізнес мають бути готові до суттєвих коливань курсу

НБУ: населення та бізнес мають бути готові до суттєвих коливань курсу

У пропозиціях правління НБУ для Ради НБУ щодо розробки "Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу" констатується, що НБУ «проводитиме грошово-кредитну політику на засадах інфляційного таргетування, що є найбільш сприятливим монетарним режимом для створення середовища низької та стабільної інфляції».

Повідомляє портал АНТИКОР з посиланням на ЗМІ.

Як зазначається, середньострокова ціль щодо інфляції встановлена на рівні 5% (для річного приросту індексу споживчих цін) і досягатиметься поступово. Зокрема визначено такі короткострокові цільові показники для річної зміни індексу споживчих цін:
грудень 2017 року – 8% +/- 2 п. п.;
грудень 2018 року – 6% +/- 2 п. п.;
грудень 2019 року і надалі – 5% +/- 1 п. п.

При цьому в документі констатується, що режим ІТ інфляційного таргетування був успішно запроваджений і випробуваний у багатьох розвинених країнах і країнах з ринками, що розвиваються, для створення середовища з низькою та стабільною інфляцією, у якому в т.ч. (цитата)

"- реальна вартість доходів і заощаджень населення зберігається; економічні агенти не застосовують іноземну валюту як засіб обміну, накопичення та міру вартості; 
- низькі номінальні процентні ставки підтримують інвестиційний процес й економічне зростання;
- домашні господарства та підприємства адекватно оцінюють курсові ризики та готові до потенційно суттєвих коливань обмінного курсу, результатом яких стає зміна вартості заощаджень і зобов’язань, номінованих в іноземній валюті".

У проекті документу йдеться, що НБУ буде дотримуватися «режиму плаваючого обмінного курсу, маючи на увазі, що грошово-кредитна політика не буде спрямована на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. Національний банк поступово зменшуватиме свою присутність на валютному ринку та сприятиме безперешкодному його функціонуванню»:

«Ураховуючи нестабільні економічну ситуацію і ринкові очікування, відновлення міжнародних резервів розглядається як одне з важливих завдань Національного банку на найближчі кілька років. Достатній рівень міжнародних резервів слугуватиме стабілізуючим захисним механізмом фінансовій системі та економіці для нівелювання впливу зовнішніх шоків.

Цілі щодо досягнення цінової стабільності та накопичення міжнародних резервів за певних обставин можуть бути несумісні одна з одною. У таких випадках досягнення цінової стабільності буде пріоритетним для центрального банку.

Національний банк здійснюватиме інтервенції на валютному ринку з метою згладжування надмірної волатильності обмінного курсу, якщо це не становитиме загрози виконанню його основної цілі. Разом з тим однакова можливість зміни обмінного курсу в обох напрямах стане важливим елементом обмеження надмірного ризику, який беруть на себе економічні агенти».

У контексті ж здешевлення кредитів у пропозиціях правління НБУ зауважується таке:

"За умов достатньої контрольованості інфляційних процесів Національний банк поступово пом’якшуватиме грошово-кредитну політику, що сприятиме зниженню вартості кредитних ресурсів та підтримуватиме економічне зростання.

Також по мірі зниження інфляційних ризиків і залежно від ситуації на валютному ринку Національний банк продовжить поступове послаблення адміністративних обмежень та лібералізацію валютного регулювання. Ці дії будуть спрямовані на розвиток ліквідного валютного ринку, здатного абсорбувати зовнішні та внутрішні шоки, і створення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

Національний банк також продовжить спрямовувати зусилля на створення належних умов для подальшої активізації банківського кредитування насамперед за рахунок ініціатив щодо зміцнення банківського сектору, підвищення захищеності кредиторів тощо.

Разом з тим Національний банк продовжуватиме роботу щодо підвищення результативності власної політики за режиму інфляційного таргетування, а саме щодо: вдосконалення аналітичного інструментарію для прийняття монетарних рішень, операційних засад проведення грошово-кредитної політики та комунікацій з громадськістю, а також розвитку фінансового ринку".