Заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко у 1997р. вироком Жовтневого суду Дніпропетровська отримав 7 років за грабіж

Заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко у 1997р. вироком Жовтневого суду Дніпропетровська отримав 7 років за грабіж

Фотокопію документу оприлюднила у своєму пості в мережі Фейсбук громадянська активістка і волонтерка, освітянка (“раніше — на посаді Docent у Дніпропетровському національному університеті”) Людмила Кострюкова: 

“В ту нашу встречу я ещё не знала, что господин Лысенко, в лихие 90-е был связан с криминалом, участвовал в грабежах, за что суд Жовтневого района г. Днепропетровска приговорил его к семи годам лишения свободы. Рассказывали многое. И разное. Но слухам я не привыкла доверять. А сегодня меня познакомили вот с таким документом (см.фото)” — написала вона.

Нещодавно електронна петиція про відставку Лисенка набрала понад 1000 підписів при необхідних 900 http://e-dem.in.ua/dnipropetrovsk/Petition/View/449 .  Він вже назвав її “політичною ганчіркою” і після цього з’явилася альтернативна петиція на підтримку Лисенка як справного господарника і сумлінного посадовця, який заслуговує на нагородження подякою від міського голови за особистий внесок в розвиток м. Дніпра. http://e-dem.in.ua/dnipropetrovsk/Petition/View/475

Тим часом народний депутат Віталій Купрій прямо називає організатором двох нападів на нього у тодішньому Дніпродзержинську чоловіка колеги Лисенка — нинішньої заступниці міського голови Світлани Єпіфанцевої — Євгена Таранова, відомого, за словами нардепа, у кримінальних колах авторитета за прізвиськом “Жека Таран”. Через ці події Купрій вимушено залишав Україну. Таку історію депутат розповів журналістам-розслідувачам з програми “Гроші” на “1+1”, яка вийшла в ефір 21 листопада: “Бандити на сторожі місцевої влади. Хто залякав місто Дніпро” http://1plus1.ua/groshi/video/banditi-na-storozi-miscevoi-vladi-hto-zalakav-misto-dnipro.
Про кримінальну кар’єру Таранова розповідають і дніпродзержинські журналісти:

“Коли його спортивна кар’єра не склалася, він пішов у бандитські справи заробляти собі на спортивну кар’єру (займався боксом — ред.). Коли перший раз обирався Сафронов до Верховної Ради, десь 1996-1998 роки, то вже тоді угрупування Тарана було досить серйозним. Вже тоді Таран мотався по дніпродзержинським підприємцям і напрягав, щоби голосували за Сафронова”, — розповідає редактор дніпродзержинської газети “Все про всіх” Олександр Царіков. http://dnipro.depo.ua/ukr/dnipro/dnipropetrovska-ombusmenka-zadeklaruvala-svogo-cholovika-16022016122000 

За словами журналіста, Таранов тиснув на тих, хто критикував Сафронова, зокрема і вів бесіди із журналістами щодо критичних матеріалів, по суті був неформальним силовим крилом екс-мера. 
“Пару разів, коли Тарана затримували, втручався Сафронов і випускав (…) Про те, що Таран і Сафронов працювали разом — сумнівів немає”, — говорить Царіков.

Сама Єпіфанцева (екс-регіоналка і опоблоківка, колишня “права рука” Вілкула, яка разом із частиною фракції ОБ в міській раді перейшла у команду Бориса Філатова, забезпечивши промерську коаліцію) відома тим, що на своїй сторінці у ФБ писала, як вона “не кладе руку на серце, коли звучить гімн України”, “не кричить Героям Слава”, а також ділилася співчуттями до ліквідованого російського бойовика “мотороли”: «А мне его ЖАЛКО. Он тоже был сыном, отцом, мужем», який визнав, що власноруч стратив 15 українських військовополонених, в тому числі “Кіборга” Ігоря Брановицького.

Лексика ж мера Філатова, зокрема її Фейсбук-версія, рясніє брутальною лайкою, кримінальним сленгом, блатним жаргоном, вульгаризмами і погрозами опонентам попри позірну набожність градоначальника, прихожанина московського патріархату.
Від моменту створення у міській раді промерської коаліції за участю УКРОПа й частини екс-регіоналів з депутатської групи «За Днепропетровск» (хоча й формально виключених з опоблоку, але ментально й ідеологічно таких, що там лишилися) у Дніпрі почала стрімко набирати обертів криміналізація політико-управлінського процесу загалом та регулювання у сфері економіки зокрема.

Так, вже буденністю стало використання «тітушок» – молодиків характерної зовнішності й поведінки – у погромах і трощенні МАФів. В результаті, місця події виглядають як після ординської навали. Подібна практика не має нічого спільного із законною процедурою демонтажу торгових точок, яка повинна відбуватися із збереженням усіх матеріальних цінностей, особистого майна і без ризику для життя й здоров’я підприємців.

Такою ж традиційною є присутність «тітушок» на сесіях (в кулуарах чи безпосередньо у залі засідань) міської та районних рад Дніпра. Нещодавно вони відзначилися організованою участю і під час перевиборів голови Шевченківської районної ради Дніпра. Група молодиків проникла у сесійну залу та кинула димову шашку, намагаючись перешкодити нормальній роботі представницького органу влади — зірвати голосування.

Регулярними стали і напади із завданням тілесних ушкоджень на опонентів міського голови та його коаліції, а також псування майна депутатів та громадських діячів, критично налаштованих до нині діючої влади.

Мимоволі складається враження, що місцеві можновладці керують містом за мафіозними принципами дона Корлеоне з «Хрещеного батька». Відповідними є розподіл функцій та ролей у владній ієрархії, а також методи приборкання політичних конкурентів правлячої коаліції.

Тривожні тенденції дедалі міцнішають. Дніпро стає небезпечним для життя Тітушкоградом. Місто занурюється у кримінальну темряву лихих 90-х. То що ж це за владу ми отримали після перемоги Революції Гідності? Чи у Дніпрі  має відбутися ще один, місцевий Майдан - антикримінальний?

Олексій Мазур, для ”ОРД”