"Мінські домовленості": чому варто остерігатися заяв про "феноменальний прогрес"

"Мінські домовленості": чому варто остерігатися заяв про "феноменальний прогрес"

Пішла чергова хвиля "Трампздасть" –  зрада, та "Конгреснедасть" –  перемога. Обидві версії, як на мене, далекі від дійсності.

От як ви собі уявляєте "здачу України Трампом"?

Типу, вони зберуться з Путіним, потім будуть ніч розмовляти, а з ранку вийдуть до преси, і Трамп скаже: "Я вирішив здати Україну". І буде огидно реготати –  як Доктор Зло з фільмів про Остіна Пауерса.

Ну не буде так. Власне, будь-яка "здача" може бути ефективно та швидко проведена лише за участі українського керівництва.

Якщо українське керівництво упреться –  можна буде підключати "друзів України" в усіх гілках американської влади.

А якщо –  ні? Згадайте "Мінські домовленості" і уявіть собі їх черговий раунд, після якого наш шановний президент скаже, що "Ми досягли беспрецедентного прогресу, і я гарантую, що до кінця року російських військ в Україні не буде". Це дозволить зняти всі антиросійські санкції "без шуму та пилу", спираючись на оцей от "феноменальний прогрес".

Мисліть ширше. Якщо завтра вам будуть розказувати, що "ми досягли переможних домовленостей" - от це воно і буде.

Петро ОЛЕЩУК, політолог