Насалик пішов проти Кононенка

Насалик пішов проти Кононенка

На вугільній арені країни з’явився новий гравець – ДП «Українська паливно-енергетична компанія».

Автор ідеї – голова Міненерго Ігор Насалик. За допомогою новоствореної структури він планує зберегти усталений розподіл фінансових потоків у галузі, але цей план йде врозріз з ідеєю команди президентського куратора української енергетики Ігоря Кононенка. Таким чином, уже скоро намічений розкол може вилитися у відкрите протистояння з найнеочікуванішими результатами.

Про створення нової вугільної компанії стало відомо 23 лютого, коли Міністерство енергетики та вугільної промисловості опублікувало наказ свого керівника Ігоря Насалика №145. «Відповідно до Господарського кодексу та законів України наказую створити ДП «Українська паливно-енергетична компанія» (УПЕК), - йдеться у документі. У ньому не вказані цілі створення підприємства і завдання, які перед ним поставлені. Але без підказок все-таки не обійшлося. У наказі зазначається, що він вийшов у світ «з урахуванням службової записки департаменту нафтогазового комплексу». За даними «ОЛІГАРХА», ним керує Олександр Лісниченко, якого на цю посаду торік влітку запросив особисто Насалик. Це означає, що створення УПЕК – ідея команди міністра. У чому задум цього завдання? За інформацією джерел «ОЛІГАРХА», у «Української паливно-енергетичної компанії» буде дві головні задачі. Перша - розподіл бюджетних коштів, призначених для підтримки шахтарів. Друга – збут видобутого ними вугілля.

Ігор Насалик

З виконанням першої функції Міністерству енергетики буде особливо непросто, адже за останні два роки країна не витратила жодної копійки на так зване «капітальне будівництво» - передбачені для держшахт гроші витрачалися виключно на «підтримку штанів» у вигляді погашення боргів по заробітній платі гірникам. Але зараз в Ігоря Насалика є можливість зламати усталений порядок. Мова про те, що з моменту блокади комерційного товарообігу між Україною і зоною АТО, на внутрішньому ринку країни утворився дефіцит антрациту. Щоб знизити його гостроту, уже прийнято рішення переорієнтувати станції єдиної підконтрольної державі теплової генерації «Центренерго» з вугілля антрацитових марок на так звані газові вугілля. Вважається, що останніх в Україні з надлишком навіть за умови повного «купірування» захопленої території Донбасу. Але за останні два роки видобуток вугілля газової групи різко знизився, і якраз для вирішення цієї проблеми від держави потрібні фінансові вкладення, розподільником яких має стати УПЕК.

Здавалося б, цим планом мають бути задоволені всі: Кабмін – частковим вирішенням проблеми вугільного дефіциту, Міненерго – можливістю додати кілька нулів до суми, передбаченої для підпорядкованого йому сектора. Але все не так ідеалістично. Справа в тому, що поява на світ «Української паливно-енергетичної компанії» анулює шанси на створення іншого об’єднання – «Національної вугільної компанії» (НУК). Негласним автором ідеї її створення є «експерт з питань енергетичного ринку» Віталій Кропачов, який з легкої руки армійського друга Петра Порошенка Ігоря Кононенка зараз вважається негласним куратором вугільних держпідприємств.

За задумом команди Кропачова, в управління НУК планувалося передати всі державні шахти (близько 30 шт). Згодом вони повинні були увійти в тісний виробничий контакт з вуглезбагачувальними фабриками «Україна», «Комсомольська» і «Росія», які Кропачов торік, за даними джерел «ОЛІГАРХА», викупив у структур з орбіти Олександра Януковича. Супутниками їм також, за чутками, мають стати кілька збагачувальних фабрик, якими зараз володіють структури ексрегіонала Андрія Орлова (її діяльністю на вугільній ниві не на жарт зацікавилася прокуратура), і на які поклав око Кропачов.

Ігор Кононенко

Таким чином, підопічний Кононенка планував створити приватно-державну вертикально-інтегровану компанію, яка, з одного боку, дозволяла б надалі розраховувати на дотаційну підтримку шахт з бюджету, а з іншого – легально виводити держкошти (у вигляді оплати за послуги зі збагачення) в приватний сектор. Єдиним, але великим мінусом цієї ідеї було те, що вона руйнувала бізнес цілої когорти впливових регіональних бізнесменів, серед яких - все той же Андрій Орлов, а також Юлій Іоффе та Єфим Звягільський. З багатьма з них у голови Міненерго давно налагоджений двосторонній контакт, тому Насалик із розумінням поставився до їхньої потенційної проблеми і банально відмовився підписати наказ про створення «Національної вугільної компанії», віддавши перевагу їй «Українській паливно-енергетичній компанії». За цей мужній крок приватні оператори ринку явно в боргу перед міністром. Правда, встигне він отримати від цього рішення дивіденди – велике питання, адже самоуправство - явно не те якість, за яким куратори БПП торік визначали кандидата на пост глави Міненерго.