Російський ексміністр Ігор Юсуфов виявився замовником убивства відомого бізнесмена

Минулого тижня австрійський суд відмовився екстрадувати до Росії одного з найодіозніших главарів злочинного світу Аслана Гагієва.

На батьківщині його звинувачують у співучасті в майже 100 вбивствах. Одне з останніх було скоєно у 2011 році. Тоді від рук кілера загинув колишній співвласник німецьких верфей Wadan Yards Андрій Бурлаков.

Журналісти "Известий" спеціально для програми "Добров в эфире" провели розслідування і з’ясували, хто насправді купив верфі та як у справі про вбивство Бурлакова був замішаний колишній міністр енергетики Ігор Юсуфов.

Аслан Гагієв, легалізований в Європі як російський громадянин Сергій Морозов, на той момент прокручував багатомільйонні активи. Дізнавшись про можливість придбати стратегічне підприємство — німецькі верфі Wadan Yards, — Гагієв-Морозов загорівся бажанням купити його. Діяв він через свого фінансиста Андрія Бурлакова.

Грошей на угоду не вистачало, і тоді Бурлаков і Гагієв звернулися в компанію, якою володів колишній міністр енергетики країни.

Верфі в результаті були продані, але тільки Гагієв з Бурлаковим в результаті реалізації тонкої фінансової схеми залишилися без грошей, без стратегічного підприємства і без перспектив.

Андрій Бурлаков в якийсь момент вирішив розкрити всі деталі продажу Wadan Yards журналістам. Але не встиг. Під час зустрічі з журналістом Максимом Гладким в кафе "Хуторок" на півночі Москви увійшов кілер. Він підійшов до столика, за яким сиділи Бурлаков, його цивільна дружина Анна Єткіна (ексзаступник голови правління "Мира-банка") і Гладкий. Нападник розрядив весь магазин в Бурлакова і Єткіну та безперешкодно покинув заклад.

Замовник вбивства Андрія Бурлакова досі не названий. Але учасників тієї схеми не так багато. І всі вони відомі на ім’я — від ексміністра до Гагієва.

Приблизно 100 кривавих розправ, розстріли, тортури і величезна мережа професійних вбивць – все це банда Аслана Гагієва. Але самого главаря, який намагався сховатися в Австрії перед екстрадицією, практично на трапі літака наздогнав напад аерофобії. Виявилося, що психіка вбивці № 1 може не витримати перельоту, а може, він просто злякався зустрітися віч-на-віч з тими, хто знає усіх подробиць його кримінального бізнесу. Питання видачі буде актуальним тільки після наявності рішення вищого суду щодо заяви на перегляд. За перевірку транспортувальності підсудного і вибір транспортного засобу відповідає земельний суд Відня у кримінальних справах.

dqxikeidqxidqrant

Марка назвали на честь його батька – полковника тоді ще міліції, начальника УБОЗу Північної Осетії Марка Мецаєва. Коли хлопчик народився, його батька вже вбили. У березні 2008-го автомобіль міліціонера потрапив у засідку. Офіцера розстріляли з автоматів.

"Підходжу до таксиста, і навіть не запитуючи, можна чи ні, сідаю до нього. Кажу, в місті десь когось вбили, кажу, везіть мене туди. Він на мене якось так подивився дивно. Я йому кажу, це мій син, будь ласка, везіть мене туди. І от тоді він мене привіз. Я от лягла поруч з ним, я його обняла, він теплий", — згадує мати вбитого Марка Мецаєва. Із того часу минуло вже майже 10 років, але полковника в Осетії пам’ятають досі. Він зумів розкрити справи про 15 терактів і 18 випадків викрадення людей.

"Він був дуже сміливий. Стільки років пропрацював у ОВД, звичайно, це робота дуже специфічна і ворога напевно якихось нажив", — розповів брат убитого Марат Мецаєв.

Жовтень того ж 2008 року. Знову ж таки автомобіль, що потрапив у засідку, лавина куль та двоє загиблих — начальник відділу карного розшуку Осетії Віталій Чельдієв і його син Заур.

"Перша версія, вона й остаточна, що це його професійна діяльність. Рівно 30 років як він пропрацював саме в системі МВС з протидії з бандитизмом і озброєною злочинністю. Звичайно, неодноразово були загрози в його адресу, в адресу його сім’ї", — повідомив депутат Північної Осетії Віталій Чельдієв.

Ці вбивства здійснені за одним і тим же сценарієм. Однією і тією ж бандою, на чолі якої, за версією слідства, стоїть Аслан Гагієв. У той час угруповання ще тільки розросталося, але в результаті її розмах виявився неймовірним.

Марк Цецаєв, начальник УБОЗу Північної Осетії, Казбек Пагієв із водієм – віце-прем’єр Осетії, Віталій Караєв – мер Владикавказа, Олександр Слесарєв із дружиною і дочкою – банкір. Список тісно наблизився до сотні жертв. Банда Гагієва випередила навіть Орєхівське угруповання, яке вважалося одним з найкривавіших. Засновниками банди вважаються сам Аслан Гагієв і його інститутський друг Сергій Бегларян.

Бойова частина угрупування складалася з бригад. Основною керував Олег Гагієв. Але не брат ватажка, а просто однофамілець. Під його керівництвом діяли п’ять постійних кілерів і два водії, а також троє співробітників силових служб, прикриваючи вбивць та повідомляючи їм про можливі проблеми. І таких бригад було як мінімум 6. Уже пізніше з’явилися нові посади – фінансові розвідники. Найвідоміший Аркадій Беркович.

Втім, більшу частину життя в його паспорті було написано Артур Хабібуллін. Основне завдання — входження в банки. Причому навіть не на роботу. Хабібуллін представлявся довіреною особою великих бізнесменів, відкривав від їх імені рахунки і за рік-півтора ставав найкращим другом усіх співробітників — від прибиральниці до директора. Методика рейдерських захоплень не відрізнялася якоюсь новизною або особливою витонченістю.

Приходив давно знайомий всім чоловік і просив розмістити на рахунках багато грошей. Тільки не на депозиті, з чітко прописаною датою повернення, а просто так, під чесне слово, забрати свої мільйони, а іноді і мільярди не раніше, ніж через рік. І якщо банк пускав ці гроші в справу, то людина моментально поверталася і вимагала їх назад. В активах виникала фінансова діра, хоч і всього на пару днів, і банк банкрутував.

Олександр Шевченко в середині 2000-х входив до ради директорів якраз одного з таких банків – "Национальный капитал". Схему він розпізнав відразу і зміг відстояти бізнес. Тільки ось Аркадій Беркович, фінансовий розвідник банди Гагієва, зрозумів, що може зірвати набагато більший куш через ще одного банкіра – Дмитра Плитника. З його допомогою угруповання впровадилося у виведення коштів майже збанкрутілого банку "Кредиттраст".

"Крім того, що вони допомагали Берковичу врятувати гроші його компаній з банку "Кредиттраст", вони познайомилися зі Слесаревим і організували йому схему виведення грошей з падаючого "Кредиттраста". Я думаю, що це стало відомо Берковичу і тому Плитник і Слесарь вже були приречені", — колишній член ради директорів банку "Национальный капитал" Олександр Шевченко.

Дмитра Плитника викрали в 2004-му. Більше 10 років він вважався зниклим безвісти і тільки в 2016-му тіло банкіра знайшли в річці. Опізнали тільки після ДНК-аналізу. На рахунках бізнесмена в Європі залишилось більше 100 млн євро. Банда Гагієва допустила помилку – для неї ці мільйони зникли.

У той же час сам Аслан Гагієв звернув увагу на захід. Саме там, на його думку, можна було заробити справжній статок. За кордоном Гагієв легалізувався як громадянин Росії Сергій Морозов. Саме цим ім’ям він підписував всі документи. Коли передбачуваний глава кривавої банди познайомився з Андрієм Бурлаковим, невідомо.

Зате відомо, як Бурлаков, по суті, пограбував державну компанію, яка займалася лізингом вітчизняних літаків, кораблів та обладнання. Андрій Бурлаков був членом ради директорів державної фінансової лізингової компанії.

За допомогою маніпуляцій, підроблених документів та знайомих у банках, а саме Анни Єткіної, Бурлаков зміг розкрасти у підприємства, створеного для розвитку авіації та суднобудування в Росії, 2 млрд 787 мільйонів рублів. Ці гроші в результаті опинилися в компанії FLC West Holding. До того часу вона була повністю під контролем Бурлакова через підставну фірму – Blackstead Holdings Limited.

Саме цією конторою і володіли Бурлаков і Гагієв-Морозов. На рахунках вже були десятки мільйонів євро, але цього їм здавалося мало. І тут з’являється інформація про продаж німецьких верфей – пізніше вони будуть називатися Вадан Ярдс. Тільки ось грошей на угоду не вистачало. Бурлаков звернувся до колишнього начальника служби безпеки Березовського.

"Ні, він до нас прийшов не відразу, коли у нього почалися проблеми. А тоді, коли у нього проблеми вже обросли комом, і у нього була вже дуже критична ситуація. Він прийшов до нас, у нього не було грошей. У нього було величезна кількість проблем", — пояснив Сергій Соколов.

Соколов почав занурюватися у справи. Бурлаков, а разом з ним і Морозов – Гагієв вклали 50 млн євро в покупку верфей. Тільки ось суднобудівельні активи коштували в 5 разів більше. Не вистачало майже 200 млн євро. Втім, інвестор знайшовся швидко. Бурлаков і Гагієв звернулися в компанію "Темплстоу" з проханням видати їм кредит на ці самі 200 млн євро. Саме кредит не дали. Просто "Темплстоу", по суті, купила 3/4 акцій верфей. І віддала б їх тільки після повернення грошей. Тобто вийшло, що не Бурлаков з Гагієвим-Морозовим придбали німецьку кораблебудівну компанію, взявши кредит, а профінансували покупку. При цьому власником самої «Темплстоу» був Ігор Юсуфов колишній міністр енергетики Росії.

"Заробленими мною грошима управляли різні фонди. Купували акції, продавали, так, довірче управління. І коли я сказав фонду: витягніть частину грошей з обороту і дайте у вигляді кредиту в цю компанію. Вони сказали "добре", — сказав Юсуфов.

Звідки у ексміністра взялися такі гроші, невідомо. Сам він каже: накопичував і заробляв майже 20 років. Коли з’явилася можливість, пустив їх в справу. Угоду було проведено настільки тонко, що навряд чи в її нюансах розібрався б той, хто не мав справ з фінансами все своє життя. У той час всі деталі угоди могли бути відомі тільки керівництву "Темплстоу" – значить і Ігорю Юсуфову.

На дворі розпал кризи — 2008—2009 року. І в результаті верфі визнані банкрутами. За деякими даними, навіть канцлер Німеччини Ангела Меркель в ті роки висловлювала серйозну стурбованість – стратегічне підприємство перейшло іноземцям. Врешті-решт верф купує Віталій Юсуфов, син Ігоря Юсуфова. "Вадан ярдс" перейшли до Віталія Юсуфова за 40 мільйонів євро. А Бурлаков і Гагієв тільки тепер зрозуміли, що позбулися підприємства, а значить, і грошей, прибутку і перспектив.

Деталі угоди і докази захоплення Бурлаков надати не встиг. Він спробував надати справі розголосу, зацікавив журналістів і пообіцяв показати всі документи.

"Так, він вже не соромився. По-перше, він, наскільки я вже потім дізнався, вже були заяви в прокуратуру про те, що рейдерське захоплення "Вадан ярдс" здійснено в інтересах Юсуфова старшого. Так, і він намагався якось цьому протидіяти. Плюс він прив’язував це з якимись угодами навколо акцій Банка Москви. І він хотів якось з цим не поборотися, він хотів відвоювати назад "Вадан ярдс", — сказав журналіст Максим Гладкий. Судячи з усього, такий шум, тим більше в пресі, міг стати великою проблемою. На зустрічі з журналістом Бурлакова вбили. У ресторані Хуторок у Москві. Пострілами в обличчя.

В результаті деталі схеми, за якою власником німецьких верфей стала сім’я Юсуфових, довгий час залишалися таємницею. Єдиний свідок – Бурлаков – мертвий, Гагієв-Морозов всіх нюансів не знав, але вбивство, ймовірно, спланував він. Цілком можливо, що він був під підозрою. Але в справі проходив як свідок. До речі, те, що "Темплстоу", відразу стала власником ласого активу, належить колишньому міністру енергетики країни, стало відомо тільки нам, але тільки в телефонній розмові. Спілкуватися на камеру Ігор Юсуфов відмовився.

Замовник вбивства Бурлакова досі не названий. Але учасників тієї схеми не так багато. Всі вони відомі. По імені — від ексміністра Юсуфова до Аслана Гагієва, проти якого вже було порушено справу про створення ОПС в Росії. Він більше ніколи не повертався додому. Навіть писав в Україну, генеральному прокурору, в спробах знайти хоч якогось покровителя. Якраз в розпал війни на Донбасі. Мабуть, сильно боявся за власне життя.

Втім, посадові особи України промовчали. Після розгляду у Відні напевно Аслана Гагієва все ж відправлять до Росії. Хоч і не літаком, на якому йому тепер страшно літати. Його поява тут, мабуть, може зруйнувати не одну кар’єру, тому екстрадиція напевно буде стикатися з новими проблемами, адже на рахунку банди близько 100 вбивств, і замовники багатьох, швидше за все, все ще на свободі і дуже не хочуть, щоб Гагієв заговорив.