Газові “бариги”. Михайло Заславський

Газові “бариги”. Михайло Заславський

Бригадиру з харківської братви, а нині — газовому баризі не дають спокою лаври Бакая і Сацюка, які розпочали "велику політику" з Житомира. Під цю святу справу Міша Заславський навіть створив в обласному центрі благодійний фонд імені себе улюбленого. А для більшого престижу намагається купити звання "почесного працівника нафтогазової промисловості".

Україна — батьківщина спеціалістів з газових махінацій. "Крупняк" із газових злочинців на слуху навіть зараз. Але переважно за кадром залишаються справи сотень "середнячків" — других і третіх осіб злочинної газової піраміди. А дарма, адже повсякденна діяльність цих "темних конячок" разом складає ту систему, яка загалом вимиває мільярди гривень з нафтогазового комплексу країни. Наша історія — про одного з таких учасників "невидимого газового фронту". Це Михайло Віталійович Заславський. Сьогодні — він заступник голови правління великого державного газового підприємства "Газ України", претендент на звання "заслужений газовик України" та на посаду мера Житомира. Вчора — ідейний натхненник не одного десятка газових афер і один з капітанів харківського кримінального авторитета "Данили".

На газовому горизонті Михайло Заславський виник мов "Гриць з конопель". У червні 2003 року його взяли у дочірню структуру "Нафтогазу" "Газ України", призначивши начальником відділу економічного моніторингу та взаєморозрахунків компанії. Як з’ясувалося — це лише початок. Але вже через два місяці він став володарем посади заступника генерального директора ДП "Газ-тепло", який відповідає за розрахунки з електро- та теплоенергогенеруючими підприємствами.

Щоб уявити, наскільки стрімкою була кар’єра новоявленого газовика, потрібно усвідомити, що до цього він не працював на жодній керівній посаді. Принаймні, офіційно. Хоча на сайті благодійного фонду Михайла Заславського, створеного газовим бароном для участі в мерських виборах у Житомирі (читай — для зваблення житомирських виборців) згадується певне ТОВ "Здвиж 8008", директором якого Заславський працював у 2001-2003 рр. Там же згадується, що це був перший управлінський досвід Михайла Заславського.

Це не зовсім так. Фірма була створена як класична чиновницька схема для "бізнесу" за схемою державних підрядів. За даними "Вісника тендерних закупівель" контора поставила мазут для військових на суму 1,6 млн. грн. за результатами двох тендерів. Після цих двох тендерів фірма благополучно "пчихила". А весь керівний досвід Заславського зводився до правильного розподілу вкраденого між кишенею військових чинів та своєю власною.

Міша в Першій столиці

Загалом, тема газових заслуг Михайла Заславського, за які він отримав високу посаду, залишилася нерозкритою. А ключ до неї, як з’ясувалося, лежить у харківському минулому Міші. Як зазначено в біографії, до 1997 року він був студентом, після — до 2001 р. - "незалежним консультантом з економіки та фінансів". Неофіційно - з 1993 року Михайло Заславський числився активним членом бандформування "Данили"-Каратуманова (Віталія Данилова і Олега Каратуманова). На початку 90-х банда займалася звичним для ОПГ того часу — "кришею", утриманням борделів, віджимом бізнесу та захопленням "території" у конкурентів. Все це супроводжувалося стріляниною, сутичками і, звичайно ж, кримінальними справами.

Михайло Заславський займав не першу сходинку в злочинній ієрархії, працюючи під началом Вадима Вишневського, помічника "Данили". До сфери "службових обов’язків" Заславського входило нехитре ремесло "вибивання" грошей з боржників і "терпил". Пізніше це вміння стане в пригоді на "громадянській" роботі гопника. На щастя для майбутньої "білої" кар’єри Заславського ОПГ ще з середини 90-х років взяло курс на легалізацію діяльності. До виходу в світ групу підштовхувала міліцейська "криша" в особі Олега Каратуманова, племінника колись всемогутнього генерал-полковника МВС Юрія Дагаєва.

Намагався відповідати новому іміджу і Міша Заславський, освоївши, принаймні, формально, юридичні науки в харківській академії з 1993 по 1997 рік.

Але, власне, "білий" етап діяльності Заславського починається з моменту переселення частини групи до Києва в 2000 році, коли їх основну "кришу" і патрона Юрія Дагаєва призначено в Київ керівником Держуправління справами адміністрації президента України.

Тоді ж переселяється в Київ і Михайло. Тендери в лавці зі странним назвою "Здвиж 8008" були розминкою. Куди більші прибутки сулив нафтогазовий комплекс, куди герой нашого оповідання був впроваджений 2003 року не без допомоги зв’язків своїх старших патронів.

Практики з "самовідбілення" мало позначилися на зовнішності колишнього члена ОПГ. Заславський і зараз виглядає як типовий "новий росіянин": масивний золотий ланцюг на показ, коротке стрижання, рублені, лапідарні фрази з великими вкрапленнями нецензурної лексики. Не вистачає малинового піджака. Проте — не в моді.

Міша в газовому бізнесі: головний по зарахуванням

Не особливо змінилися і методи діяльності Заславського. Зокрема, він не дає заржавіти своїм "прасувальним навичкам". Будучи відповідальним за взаєморозрахунки з контрагентами "Газ-Тепла" і "Газ України", він неодноразово хвалькувався вмінням швидко зажати потрібне місце боржника, аби ефективно стимулювати рух цих самих розрахунків за газ у належну кишеню. Аспекти його діяльності в держкомпанії як і раніше вступають у глибоке протиріччя з Кримінальним кодексом.

Розкажемо лише про деякі епізоди роботи колишнього харківського гопника в компаніях "Газ-тепло" та "Газ України".

У листопаді 2004 року та січні 2005 ДП "Газ-тепло" підписало договори про встановлення програмних комплексів автоматизації обліку спожитої теплової енергії та розрахунків абонентів за неї загальною сумою в 980 тис. грн. Угоду ініціював Заславський, виконавцем було визначено таке собі ТОВ "Мега-Синтез". Був навіть підписаний акт прийому-передачі, хоча насправді ніякі програмні комплекси на держпідприємство встановлено не було. Гроші за міфічну програму пішли на рахунки ТОВ "Мега-Синтез" у харківський банк з подібною назвою — "Мегабанк". Саме в цьому банку, точніше в його київському відділенні Михайло Заславський знаходить роботу в ранзі першого заступника вже в 2005 році після його звільнення з ДК "Газ-тепло".

Перекантувавшись, рік в дружньому банку, в 2006-2007 році Михайло Заславський знову при справі в "Газі України", при цьому вже в статусі першого зама керівника. Цього разу наш герой вирішує не "розмінюватися" по дрібницях, а грати на більші суми. Наприклад, у 2007 році Заславський від імені держпідприємства визнає викуп таким собі ТОВ "Медіум Емтес" боргових зобов’язань "Газ-тепло" (контору до часу другого пришестя Заславського в газовий бізнес вже успішно хоронять) перед "Луганськтеплокомуненерго" на суму 32,5 млн гривень. І не тільки визнає, але й переводить на рахунки перекупника більше половини. Вся проблема цієї угоди полягала в тому, що при борзі "Газ-тепло" перед "Луганськтеплокомуненерго" в 109 млн. грн. борг "Луганськтеплокомуненерго перед "Газ-тепло" становив на 35 млн грн більше. І де-факто, операція з переуступкою боргу була виведенням грошей держкомпанії на користь лавочки Заславського "Медіум Емтес" з збільшенням боргу "Луганськтеплокомуненерго". Як бачимо, дана схема передбачає змову дебітора з кредитором на користь третьої особи. До речі, в результаті за фактом афери таки порушили кримінальну справу, однак розслідування рухається вкрай повільно.

Міша в мерах?

Цинічні схемщики завжди при справах. Тому Міша Заславський спокійно переживає всі бурхливі політичні перипетії і прекрасно знаходить спільну мову і з баригами з РОСУКРЭНЕРГО чи з фармазонщиками типу Ігоря Діденко — нинішнього зампреда "Нафтогазу". При цьому сфера його компетенції практично не змінилася — все та ж "грошова тема" взаєморозрахунків в "Газі України".

З часом він став віртуозом мистецтва побудови схем боргового дебету-кредиту з місцевими властями. І, як і багато його великих газових попередників, вирішив конвертувати навички і придбане "лаве" в політику. Точкою застосування його зусиль став Житомир, де він зібрався брати участь у мерських виборах. Місто взагалі славиться тим, що давало дорогу у "велику політику" найбільш одіозним газовим персонажам. Наприклад, тут по черзі ставали депутатами-мажоритарниками Бакай і Сацюк.

Починаючи з осені, Михайло Заславський особисто приїжджає в область — вирішувати боргові питання теплоенергогенеруючих підприємств, а заодно й схиляти тамтешню бізнес-політичну "тусовку" на свою користь. Зам. директора державної компанії заснував в Житомирі благодійний фонд. Про серйозність мерських устремлінь свідчить спроба Заславського змінити біографію. Якщо раніше в усіх його біографічних даних місцем його народження вказувався Харків, то нині це місто Житомир, з якого-де батьки маленького Міші переїхали в Першу столицю.

Видимо, в якості елемента виборчого іміджу "благодійних справ майстра" новоявленому житомирянину порадили здобути звання "заслужений працівник газової промисловості". Цим питанням Михайло Заславський зайнявся серйозно. І не біда, що для отримання цього звання потрібно відсутність сумнівних плям у біографії, а також мінімум десять років роботи в галузі, а не п’ять, як у його претендента. Як ми згадували вище, за останні два з половиною роки Заславський дуже тісно співпрацював з першим зампредправління НАК "Нафтогаз України" Ігорем Діденко. Останній на його прохання оббиває пороги президентської канцелярії в пошуках можливості вклинити прізвище Заславський в нагородні укази президента, на які, як відомо, так щедрий уходящий Гарант.

Петро Немиров, спеціально для "ОРД"