При цьому, навіть таких не супер впливових зв’язків Россошанському вистачило щоб:
– Поліція провалила його експертизу одразу після ДТП на вживання алкоголю та наркотиків. Її просто не робили.
– Прокуратура порушила за провал експертизи провадження проти слідчих поліції. Але… навіть не допитала цих слідчих. Бо вважала це не доцільним…
– Друзі Россошанського в перервах між судовими розглядами нападали та били Ірини Ноздровську та її доньку. Що встановлено прокуратурою офіційно. Втім, правоохоронці, зрештою, так і не зарадили викраденню Ірини та її вбивству.
То ж, якщо, такий не дуже впливовий наркоман зі стажем, як Россошанський, просто завдяки зухвалості та наполегливості, а також, організованості дружків-спільників виходив тривалий час сухим з води, то що вже казати про більш впливових зловмисників?
Про командирів “чорної роти” Беркуту, що мали високих покровителів і, зрештою, щасливо уникнули покарання за масове вбивство на Майдані. Що казати про ментівського дружбана Крисіна?
Що вже казати про Злочевського та Іванющенка, з їх ешелонами вкраденого бабла і до яких у Генпрокуратури вже нема питань.

