Чому "вугільний король" Андрій Орлов опинився під прицілом

Чому "вугільний король" Андрій Орлов опинився під прицілом

Екснардеп від Партії регіонів Андрій Орлов намагається заробляти по обидва боки лінії фронту

Стару істину про те, що на двох стільцях не встоїш, вирішив оскаржити Андрій Орлов — екс-нардеп від Партії регіонів і давній партнер донецького олігарха, нині громадянина Росії Віктора Нусенкіса, чиї промислові активи на території окупованої частини Донеччини в березні 2017-го були, так би мовити, «націоналізовані» бойовиками. При цьому зовсім недавнє минуле Орлова, здається, нічому його не навчило, адже він двічі — у 2006 і 2007 роках — обирався до Верховної Ради від ПР, але в 2012-му потрапив у партійну опалу через свій конфлікт за контроль над «Макіїввугілля» з більш впливовим «регіоналом» Юрієм Іванющенком, який врешті завершився на користь останнього.

Замість того, щоб надолужити втрачене після втечі у 2014 році «Юри Єнакіївського» з України, Орлов продовжує пов’язувати себе спільним вугільним бізнесом з одним із «сірих кардиналів ДНР» і колишнім соратником по парламентській фракції ПР Олександром Бобковим на базі копанок і частини «віджатих» в окупації державних шахт. А паралельно «хазяїн» «Європромбанку» (це фінансова установа також належить сімейству Орлових) все ж таки примудряється міцно закріпитися на українському газовому ринку. Колись контрольоване нинішнім жителем Ізраїлю, екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким ТОВ «Надра-Геоінвест» — «дочка» НАК «Надра України» та компанії «Гео-інвест» — раптом увійшла в сферу впливу Орлова, коли у 2016 році компанію очолив колишній директор ЦОФ «Пролетарська» (також входить в орбіту Орлова) Сергій Косарєв, а сама «Надра-Геоінвест» прописалася у будівлі центрального офісу «Європромбанку».

До речі, після цього підопічні Орлова взялися за виведення з цього газовидобувного проекту зайвих учасників: «Надра-Геоінвест» звернулася до суду з вимогою про розірвання договору простого товариства з компанією «Лого Системс», яку контролюють донецькі бізнесмени Артем Щербань (ФПГ «Капітал»), Олександр Тисленко («Альтком»), Владислав Гельзін (президент ФК «Олімпік») і В’ячеслав Ляшко (ТЦ «Білий Лебідь») — всі вважаються людьми з обойми колись впливового Бориса Колесникова. У вересні 2016 року позов «Надра-Геоінвест» залишився без уваги — перша апеляційна інстанція його не задовольнила, але в березні 2017-го Вищий господарський суд скасував це рішення — справа пішла на другий круг. І цього разу аргументи компанії чимось переконали суддів: у липні минулого року господарський суд Донецької області задовольнив позов «Надра-геоінвест», у вересні це рішення залишив у силі Донецький апеляційний господарський суд, а на початку грудня — і Вищий господарський суд. Таким чином, Орлов отримав можливість одноосібно контролювати розробку одного з найбільш перспективних родовищ газу в Полтавській області — Селюхівського.

Проте, крім певних успіхів на газовому фронті у екс-«регіонала» продовжилася «чорна смуга» у вугільній сфері, яка розпочалася ще за Януковича. Тоді, нагадаємо, Орлов не поділив сфери впливу на вугільному ринку не лише з Іванющенком, але й з президентським сином Олександром Януковичем, а також із Рінатом Ахметовим, через що навіть змушений був поїхати до Америки. Нині у «вугільного короля» Орлова на контрольованій Україною території Донбасу залишилися лише два підприємства — ЦОФ «Селидовська» і ЦОФ «Торецька» (колишня «Дзержинська»). За чутками, і Орлову надійшла пропозиція про продаж збагачувального бізнесу. Але, судячи з усього, домовитися бізнесмени не змогли, як результат — на бізнес-групу Орлова почали обрушуватися кримінальні провадження, де фігурує як особисто колишній «регіонал», так і група близьких до нього компаній, пов’язаних з вугільним бізнесом. А також пройшла серія обшуків в офісах компаній Орлова і за місцем проживання пов’язаних з ним осіб.

Дійшло до того, що сьогодні всі вугільні угоди комерційних структур, безпосередньо пов’язаних з Орловим, є об’єктом слідчих дій прокуратури Донецької області. Більше того, під гарячу руку потрапив головний орловський управлінець — Віктор Черкасов, який працював головою наглядової ради однієї з ЦОФ бізнесмена і директором збагачення і співзасновником ТОВ «Енергоімпекс» — кістяка бізнесу Орлова. Правда, Черкасов підставив себе сам систематичними виїздами на окуповану територію і контактами з ватажками та посадовими особами так званих «ДНР» і «ЛНР», наприклад, напряму спілкуючись з Едуардом Поляковим — радником «глави ДНР» Олександра Захарченка.

І це тільки початок, адже не виключено, що підвищена увага перевіряючих переключиться на «Європромбанк». Це «сімейна» фінансова установа Орлових ще в 2015 році визнавалася Нацбанком проблемною, але поки функціонує, змінивши свою юридичну адресу з донецької прописки на київську. До речі, зараз колишня голова правління «Європромбанку» Ірина Нікітіна очолила «Центральний республіканський банк ДНР». А це квазіустанова здійснює виплату «пенсій з пенсійного фонду ДНР», приймає оплату «комунальних послуг», встановлює курс російського рубля до гривні в «ДНР», видає «дозволи на вивіз готівкової іноземної валюти / гривні через митний кордон ДНР для оплати лікування та навчання» і навіть випускає та обслуговує «платіжні картки».

Отже, щодо Орлова все тепер виглядає так, що справою честі кожного патріота стало позбавити бізнесу цього «сепаратиста», під чиїм контролем продовжує знаходитися чимало важливих підприємств на Донбасі по ту сторону від лінії розмежування. Зокрема, це шість вуглезбагачувальних фабрик — «Антрацит», «Кондратівська», «Пролетарська», «Стаханівська», «Торезька» і «Чумаковська». А також Горлівський коксохімзавод, металургійний завод у Макіївці «Енергокапітал», ну і готель «Європа», розташований в анексованому Росією Криму.